Синтаксис (посібник) тут
Від Юлії Мороз:#числівники #yuliiamoroz_числівники
Не нарощуємо:
Римські числа:
V том;
у XXI столітті;
Х поверх;
ІІІ під’їзд.
Номери томів, розділів, сторінок, таблиць тощо, якщо перед числом стоїть родове слово (том, розділ тощо):
том 6;
табл. 11;
с. 35;
у додатку 2;
у таблиці 3;
на малюнку 4;
на сторінці 37.
Кількісний числівник у непрямих відмінках:
твори у 2 томах;
Словник української мови в 11 томах;
вистава на 3 дії;
поема з 4 частин.
Назви класу, курсу, групи, студії, каналу тощо:
2 клас; у 2 класі;
10 клас; із 10 класу;
1 курс; на 1 курсі;
33 група; від 33 групи;
5 канал; на 5 каналі;
2 студія; у 2 студії.
Роки, що позначають календарні дати:
945 рік до н. е.;
рік 1221;
1664, 1665 роки;
14 січня 2017 року;
у лютому 2018 року;
наприкінці 2019 року.
Увага! Якщо порядковий номер року не належить до конкретної системи літочислення, відмінкові закінчення нарощуємо:
2-й рік навчання;
56-й рік видання.
Числа місяця, якщо після числа стоїть назва місяця:
1 січня;
9 листопада;
31 грудня.
Увага! Але якщо назву місяця випущено, поставлено перед числом або окремо від числа позначено іншим словом, відмінкові закінчення нарощуємо:
травня 14-го;
числа 27-го.
Кількісний числівник у родовому відмінку однини, що є першою частиною складних іменників та прикметників:
50-річчя;
200-річчя;
30-кілометровий;
20-годинний.
Нумеровані військові з’єднання та підрозділи:
72 окрема механізована бригада;
у 72 окремій механізованій бригаді;
6 АК;
128 ОГПБр.
Школа онлайн:
Родовий відмінок + тут + + тут (відео)
Як треба звертатися. Кличний відмінок + тут + тут
****
Пасивні дієприкметники чи дієслова на -но, -то:
- https://webpen.com.ua/pages/Morphology_and_spelling/verb_impersonal_form.html
- http://yak-my-hovorymo.wikidot.com/diyeslivni-formy-na-no-to-j-pasyvni-diyeprykmetnyky
- https://www.ar25.org/article/vzhyvannya-diyeslivnyh-form-na-no.html
- https://ukrainskamova.com/publ/chinnij_pravopis/morfologija_i_pravopis/bezosobova_forma_na_no_to/6-1-0-133
- https://studfiles.net/preview/5679501/page:12/
- http://slovopedia.org.ua/34/53405/33236.html
- http://grinch-home.at.ua/publ/suchasna_ukrajinska_literaturna_mova/morfologija/bezosobovi_formi_dieslova_na_no_to/51-1-0-148
Помітила, що великою проблемою для багатьох є чергування, зокрема чергування і — й.
Розповім про складні ситуації. Але спершу коротко про основні правила:
«І» вживаємо:
1) між приголосними:
Вірю в пам’ять і серце людське.
Тут ідеться про народні звичаї.
2) після паузи, що на письмі позначена крапкою, комою, крапкою з комою, двокрапкою, крапками, перед словом або складом, який починається на приголосний:
Нема вже тієї хатини. І я в сивині, як у сні.
Він, імовірно, нічого не зробить.
3) на початку речення та слова:
І долом геть собі село понад водою простяглось.
І приковують [гори] до себе очі, і ваблять у свою далечінь імлисту.
Імовірне водопілля цього року.
«Й» вживаємо:
1) між голосними:
У садку співали Ольга й Андрій.
Оце й уся врода.
Квітли вишні й одцвітали.
2) між голосним і приголосним:
Навчає баєчка великого й малого.
На траві й квітках росинки, шелестіння й гомін гілки, щебетання й пісня пташки.
Про все це йдеться у пропонованому читачеві довідникові.
Висока ймовірність захворіти.
Вона йде.
Високе ймення — патріот.
Тільки «і» вживаємо:
1) якщо зіставляємо поняття:
Дні і ночі.
Батьки і діти.
Правда і кривда.
Просте і складне речення.
2) перед словом, на початку якого стоять букви й, є, ї, ю, я:
Ольга і Йосип — друзі.
Світлана і Єва навчаються в коледжі.
Василь і Юрій повернулися додому.
Куди, для чого, хто і як?
А тепер зверніть увагу на це правило:
Після букв й, я, ю, є, ї вживаємо єднальні сполучники «і» або «та»:
Неподалік вони побачили зелений гай і (та) широку долину.
Нехай збудуться моя і твоя мрії.
Юнак грає і (та) співає.
Випускники висловили свої найпотаємніші мрії і (та) обережні прогнози.
Правило просте, але не повне. Правопис не уточнив важливого нюансу.
«Й» ми не писатимемо, коли я, ю, є позначають два звуки, бо тоді в нас вийде забагато «й» на сантиметр квадратний:
мо[йа] й твоя мрії
мо[йа] і твоя мрії
гра[йе] й співає
гра[йе] і співає
чита[йу] й малюю
чита[йу] і малюю
Але бувають випадки, коли я, ю, є позначають тільки один звук, пом’якшуючи попередній приголосний. Тоді в тих словах ще одного звука [й] немає. Саме в такому разі ми пишемо «й»:
смієть[с’а] й радіє (тобто, по суті, тут «й» стоїть після [а]);
сп[л’у] й бачу сни;
довело[с’а] й цього разу;
пахне свіжіс[т'у] й ніжністю.
Навіть сам правопис наводить такі приклади:
На траві й квітках росинки, шелестіння й гомін гілки, щебетання й пісня пташки.
Ось для чого ми вивчали фонетику
Користуйтеся на здоров’я!
.
.
- Правопис у таблицях
- Уподібнення приголосних
- Розробки уроків української мови
- Матеріали до уроків від Н. Борисенко
- Мовознавча гра *Неймовірна двадцятка*
- Презентації до уроків української мови від Кунашенко Наталії
- Технологія сучасного уроку української мови
- Алфавітний розшифровувач
- Мультимедійні технології на уроках української мови
- Посібник-конструктор для 5 класу
- Цікаво?! Слова, що нас збагачують
- Уроки української мови
- Іншомовні слова: визначення, список українських відповідників і вправа.
- Односкладні речення.
- Правопис складних слів
- ІТ як частина складного слова
- Секрети орфографічних помилок. Відео
- Українські прізвища та географічні назви
- Українські імена та прізвища
- Зимова лексика
- Пунктограми в складному реченні. Презентація
- Зорові диктанти
- Збірник самодиктантів
- Котра година?
- Професійна лексика; наукова і ділова лексика. Презентація
- Порівняльні звороти.
- Правопис прислівників
- Вправи з ключами до різних тем правопису
- https://mamabook.com.ua/5-naykrashuh-saytiv-z-testamu-na-znannya-ukrainskoi-movu/?fbclid=IwAR3RcCh0SfGZriKCd4Hj9LP3sUP78CXFvbSeaMo5Eec822hdt9OeOrpq3IE
- Займенник: тут! + тут+ тут
- Використання лапок
- Іншомовні слова: визначення, список українських відповідників і вправа.
- Односкладні речення.
- Правопис складних слів
- ІТ як частина складного слова
- Секрети орфографічних помилок. Відео
- Українські прізвища та географічні назви
- Українські імена та прізвища
- Зимова лексика
- Пунктограми в складному реченні. Презентація
- Зорові диктанти
- Збірник самодиктантів
- Котра година?
- Професійна лексика; наукова і ділова лексика. Презентація
- Порівняльні звороти.
- Правопис прислівників
- Вправи з ключами до різних тем правопису
- https://mamabook.com.ua/5-naykrashuh-saytiv-z-testamu-na-znannya-ukrainskoi-movu/?fbclid=IwAR3RcCh0SfGZriKCd4Hj9LP3sUP78CXFvbSeaMo5Eec822hdt9OeOrpq3IE
- Займенник: тут! + тут+ тут
- Використання лапок
Навчання синтаксису на уроках української мови у 8-9 класах : метод. посібник / Н. Б. Голуб, Л. В. Галаєвська. – К. : ТОВ «КОНВІ ПРІНТ», 2018. – 128 с.
Усе для вивчення української мови
- Тести з української мови
- Інтерактивна вправа Задом наперед
- Завдання з лексикології
- Застарілі слова й неологізми
- Вправи для вивчення української мови. Докладніше
- Паронімічні й синонімічні помилки + тут
Інтерактивні вправи:
- Омоніми тут
- Відміни іменників.
- Апостроф.https://learningapps.org/2986762
- Знак м'якшення
- Складнопідрядне речення. Засоби зв'язку
- Складнопідрядне речення. Види + тут + тут
- Складнопідрядне речення з кількома підрядними
- Синоніми, антоніми + тут + тут
- Океаном рідної мови
- Прислівник як частина мови + тут
- Написання прислівників + тут + тут + тут
- Односкладні речення + тут + тут
- Словотвір
- Лексика. Кросворд
- Іменники чоловічого роду в Р. в. + тут
- Фразеологія. Тести
- Правопис префіксів + тут + тут + тут
- Відокремлені члени речення. Види
- Котра година?
- Дієслово. Дієвідміни + тут
- Речення
- Односкладні та двоскладні речення + тут + тут
- Дієприкметник. Активні й пасивні
- Іменник. Підготовка до ЗНО
- Чергування приголосних + тут
- Зміни приголосних
- Подовження приголосних
- Фонетика. Орфографія + тут + тут
- Орфографія + тут
- Лексикологія + тут
- Велика літера + тут + тут + тут
- Не з різними частинами мови
- Не з дієсловами
- Не з іменниками
- Однорідні члени речення + тут + тут + тут + тут
- Подвоєння букв + тут
- Правопис складних слів + тут
- Спрощення в групах приголосних
- Відокремлені члени речення
- Ненаголошені голосні
- Рід незмінюваних іменників
- Головні та другорядні члени речення + тут
- Числівник
- Рід іменників + тут
- Чергування і-й, у-в
- Правопис займенників
- Дієслова-антоніми
- Форми дієслова
- Дієслова-синоніми
- Інфінітив у реченні
- Дієслово. Колекція
- Дієслово. Синтаксична роль
- Словосполучення + тут + тут + тут + тут + тут + тут + тут
- Написання прикладки + тут + тут
- Складносурядне речення + тут + тут + тут + тут
- Вставні слова + тут + тут
- Синтаксис. Перший мільйон
- Складне речення. Типи + тут + тут
- Правильна форма словосполучення
- Нормативні конструкції + тут
- Повні й неповні речення
- Узгоджене й неузгоджене означення
- Звертання. Вставні слова
- Вставлені конструкції
- Пряма мова + тут + тут
- Просте ускладнене речення
- Члени речення й частини мови
- Речення.https://learningapps.org/2981022
- Правопис іншомовних слів + тут + тут + тут + тут + тут + тут + тут
- Складні слова + тут + тут + тут
- Суфікси прикметників
- Нові топоніми
- Наголос
- Дієприкметниковий зворот
- Тести з української мови
- Інтерактивна вправа Задом наперед
- Завдання з лексикології
- Застарілі слова й неологізми
- Вправи для вивчення української мови. Докладніше
- Паронімічні й синонімічні помилки + тут
Інтерактивні вправи:
- Омоніми тут
- Відміни іменників.
- Апостроф.https://learningapps.org/2986762
- Знак м'якшення
- Складнопідрядне речення. Засоби зв'язку
- Складнопідрядне речення. Види + тут + тут
- Складнопідрядне речення з кількома підрядними
- Синоніми, антоніми + тут + тут
- Океаном рідної мови
- Прислівник як частина мови + тут
- Написання прислівників + тут + тут + тут
- Односкладні речення + тут + тут
- Словотвір
- Лексика. Кросворд
- Іменники чоловічого роду в Р. в. + тут
- Фразеологія. Тести
- Правопис префіксів + тут + тут + тут
- Відокремлені члени речення. Види
- Котра година?
- Дієслово. Дієвідміни + тут
- Речення
- Односкладні та двоскладні речення + тут + тут
- Дієприкметник. Активні й пасивні
- Іменник. Підготовка до ЗНО
- Чергування приголосних + тут
- Зміни приголосних
- Подовження приголосних
- Фонетика. Орфографія + тут + тут
- Орфографія + тут
- Лексикологія + тут
- Велика літера + тут + тут + тут
- Не з різними частинами мови
- Не з дієсловами
- Не з іменниками
- Однорідні члени речення + тут + тут + тут + тут
- Подвоєння букв + тут
- Правопис складних слів + тут
- Спрощення в групах приголосних
- Відокремлені члени речення
- Ненаголошені голосні
- Рід незмінюваних іменників
- Головні та другорядні члени речення + тут
- Числівник
- Рід іменників + тут
- Чергування і-й, у-в
- Правопис займенників
- Дієслова-антоніми
- Форми дієслова
- Дієслова-синоніми
- Інфінітив у реченні
- Дієслово. Колекція
- Дієслово. Синтаксична роль
- Словосполучення + тут + тут + тут + тут + тут + тут + тут
- Написання прикладки + тут + тут
- Складносурядне речення + тут + тут + тут + тут
- Вставні слова + тут + тут
- Синтаксис. Перший мільйон
- Складне речення. Типи + тут + тут
- Правильна форма словосполучення
- Нормативні конструкції + тут
- Повні й неповні речення
- Узгоджене й неузгоджене означення
- Звертання. Вставні слова
- Вставлені конструкції
- Пряма мова + тут + тут
- Просте ускладнене речення
- Члени речення й частини мови
- Речення.https://learningapps.org/2981022
- Правопис іншомовних слів + тут + тут + тут + тут + тут + тут + тут
- Складні слова + тут + тут + тут
- Суфікси прикметників
- Нові топоніми
- Наголос
- Дієприкметниковий зворот
Мнемонічні фрази для деяких правил
Складні випадки узгодження
присудка з підметом
присудка з підметом
При написанні речень з підметом, до складу якого входять числівники або числові назви, слід орієнтуватися на такі правила:
Дієслово-присудок ставиться в однині
Якщо підмет виражений лише збірним іменником, що має кількісне значення:
|
Більшість голосувала проти.
Частина натовпу відійшла.
|
Якщо до складу підмета, крім збірного іменника, входить іменник у множині, що означає неживі предмети:
|
Кілька відер води бухнуло на вогонь. Ряд будинків підлягає ремонту.
|
Якщо після підмета зі значенням збірності стоїть кероване слово в однині:
|
Більшість студентства підтримала цей захід.
|
Якщо підмет виражений іменниковим сполученням:
|
Вже минуло з того часу три довгі роки.
|
Дієслово-присудок ставиться у множині
Якщо підмет виражений кількісним числівником:
|
Четверо друзів зустрілись у парку. Три бійці пішли з командиром.
|
Якщо при підметі є керовані іменники у формі множини на означення осіб:
|
Більшість студентів добре вчать-ся. Кілька учнів прийшли із запізненням. Решта відпочивальників готуються до від’їзду.
|
Асиміляція груп приголосних
- зш на початку слова — [ш:] «-1»
- зс на початку слова — [с:] «-1»
- зж — [ж:] «-1»
- сш — [ш:] «-1»
- жз — [з:] «-1»
- чц — [ц:] «-1»
- тч — [ч:] «-1»
- тц — [ц:] «-1»
- ться — [ц':а] «-2»
• дзвінкі — «Буде гоже ґедзю у джазі»
• глухі — «Цап хоче фісташку»
• м’які — «Де ти з’їси ці лини, Ридзю?» (стають м’якими перед я, ю, є, і, ь; й — завжди м’який)
• шиплячі — «Ще їжджу» (щ = ш, ч)
• свистячі — «Сце їздзу» (наче попередній вислів по-дитячому :) )
• губні — «Мавпа Буф»
До того ж потрібно пам’ятати пари приголосних:
• дзвінкі та глухі: б-п, д-т, з-с, ж-ш, ґ-к, г-х, дж-ч, дз-ц
• свистячі та шиплячі: с-ш, з-ж, ц-ч, дз-дж
Коли два різні приголосні йдуть підряд, нам складно їх вимовляти, тому відбувається асиміляція — перший приголосний уподібнюється другому, другий при цьому залишається без змін. Тобто:
• глухий + дзвінкий = дзвінкий + дзвінкий: футбол = [фудбол] (щоб знати, на який звук замінити, треба знати пари приголосних)
• дзвінкий + глухий = глухий + глухий, це відбувається тільки
- на початку слова: зсунути = [ссунути] = [с:унути]
- та в 5 словах-винятках: легко, вогко, кігті, нігті, дьогтю — усередині у всіх звук [х]
- АЛЕ в інших випадках усередині слова НЕ відбувається: діжка = [діжка]
• твердий + м’який = м’який + м’який: Дніпро = [д'н'іпро] — тут «н» уже м’який, бо стоїть перед «і», а «д» може стати м’яким (бо входить у вислів м’яких)
• твердий + губний + і/ю/я/є = м’який + губний + і/ю/я/є: світло = [c'вітло] (зауважимо: тут в — не м’який, а пом’якшений, але на ЗНО достатньо знати лише м’які)
• свистячий + шиплячий = шиплячий + шиплячий: зчистити = [жчистити]
• шиплячий + свистячий = свистячий + свистячий: ложці = [лоз'ц'і] (тут також відбулася асиміляція за м’якістю)
Українська мова НЕ любить, коли підряд багато приголосних чи багато голосних, тому:
• на початку перед приголосним — голосний (У Києві, І йшли)
• на початку перед голосним — приголосний (В Україні, Й ішли)
• між голосними ставимо приголосний (експонат У музеї, Андрій І Василь)
• між приголосними — голосний (покласти В узголів’я, Олена Й Іванка)
• після голосного перед приголосним — приголосний (оселя В рушниках, Анна Й Петро)
• перед наступним словом, яке починається на в, ф, св, льв, сф, тв, цв, кв тощо — У (вишня У цвіту)
• перед наступним словом, яке починається на й, я, ю, є, ї — І (Марія І Йосип)
В українській мові багатий синонімічний ряд має дієслово ЗРОЗУМІТИ «правильно сприйняти зміст, значення, суть».
Серед синонімів знайдуться слова для різних комунікативних ситуацій, на всі випадки життя:
стилістично нейтральні: збагнути, з’ясувати, усвідомити, осягнути, осмислити, розібрати, розгадати, уловити;
розмовні: утямити, уторопати, утнути, убагнути, зметикувати, змізкувати, розкусити, розторопати, порозуміти, прирозуміти, промкнути, схопити, ухопити;
просторічно-фамільярні: домудруватися, докумекатися, укумекати, розкумекати, розчовпати, розчухати, розшолопати, ушолопати, утелепати, допетрати, змикитити;
застарілі: зглибити, змислити, урозуміти;
діалектні: ви́розуміти, доглупатися, дотуматися, дотумкати, доумитися, зміркувати, імкнути, порозуміти, похопити, пошняпати, промкнути, роздлу́бати, розчу́мати, розчурукати, розшулічити, розтямкува́ти, стямкувати, утямкува́ти, удобáрити, ужамáти, ушу́пити.
Ці дієслова не лише добре ілюструють багатство та розмаїтість української лексики, а й дають поживу для всіляких каламбурів, як-от: Петро змикитив, а Микита допетрав.
/>
Коли не ставимо кому в складнопідрядних реченнях.
Між головною і підрядною частиною складнопідрядного речення кому не ставимо в таких випадках:
Якщо перед сполучним словом або сполучником підрядності стоїть частка «не»:
Мене цікавить не як це сталося, а які можливі наслідки цього факту.
Хотілось би знати не що він сказав, а як він сказав.
І тому ходять не щоб подивитись якийсь конкретний фільм, а просто йдуть в кіно.
Якщо перед сполучним словом або сполучником підрядності стоїть повторювальний сполучник сурядності:
Учнів цікавило у друкарні і як народжуються газети, і як друкуються книги.
Треба бути уважним і коли обставини цьому не сприяють.
Вона нетерпляче розпитувала і як вони почуваюся, і що вони відвідали.
Якщо підрядне речення складається тільки з одного відносного слова з прийменником чи без нього:
Черниш теж кричав, не пам’ятаючи що.
Підв’язуючи світлий виноград, сміється дівчина не знати з чого.
Заснула, незчувшись коли.
Тяжко, важко нудить світом, не знаючи за що.
Примітка. Якщо до відносного слова прилягає інше слово або при ньому є частка, то кому ставимо:
Я не дуже пам’ятаю, що саме.
Я не знаю, що ще.
Але: комами не виділяємо підрядні, що складаються зі стійких словосполучень «невідомо хто (де, коли...)», «хто завгодно», «де попало», «(є) над чим попрацювати» тощо:
Парубок обертається на стук і невідомо кому погрожує кулаком.
*****
Про особливості координації присудка з підметом.
Якщо до складу підмета входять збірні числівники (двоє, троє, четверо, п 'ятеро та ін.), можливі обидві форми присудка:
Троє орків зашкварилося в танку. / Троє орків зашкварилися в танку.
Якщо підмет має у своєму складі числівник, який закінчується на один (21, 71, 161 тощо), присудок ставимо у формі однини:
21 студент склав залік.
Але якщо перед підметом, який має у своєму складі числівник, що закінчується на один, стоїть займенник-означення у формі множини (усі, ці, ті, ваші), дієслово узгоджуємо з займенником у множині:
Усі 31 учень вибігли в коридор.
Якщо числівник у складі підмета закінчується на два, три, чотири, присудок ставимо у формі множини:
Три робітники зайшли до цеху.
Однина можлива тоді, коли повідомленню надається безособового характеру:
Було звільнено три робітники.
При підметах із числівниками від п’яти і більше присудок може стояти і в однині, і в множині:
Сімдесят шість студентів взяли участь у конкурсі. / Сімдесят шість студентів взяло участь у конкурсі.
Підмети зі словами багато, чимало, трохи, кілька, декілька, безліч, більшість, меншість, решта, низка, частина вимагають від присудка форми однини:
Багато студентів нашої групи гарно вчиться.
Множина вживається тоді, коли підмет чи присудок — однорідні члени:
Чимало приватних засновників і потенційних інвесторів чекають на сприятливіший інвестиційний клімат.
Множина вживається й тоді, коли підмет і присудок відділені підрядним реченням:
Багато фірм, які володіють достатніми інвестиційними ресурсами, досягли комерційного успіху.
При складеному підметі, вираженому прийменниковим сполученням іменника у називному відмінку з іменником в орудному відмінку, присудок ставимо у множині, якщо він вказує на рівність двох осіб:
Студент із викладачем добре підготувалися до зустрічі відомого науковця.
Але якщо іменник, який в орудному відмінку супроводить називний, є додатком, присудок узгоджується лише з простим підметом в однині:
Він зі своїм товаришем пішов до бібліотеки.
При підметі, вираженому займенником хто, присудок ставимо в однині:
Усі, хто прибув на конференцію, зареєструвалися.
Коли підметом є словосполучення із займенниками дехто, дещо, ніхто та ін., присудок теж вживаємо в однині:
Дехто з присутніх участі в голосуванні не брав.
Якщо до складу підмета входить прикладка, виражена іменником іншого, ніж підмет, роду, присудок у цих випадках узгоджується в роді з підметом, а не прикладкою, бо прикладка — поняття вужче, видове, а підмет — ширше, родове:
Виставка-продаж була влаштована в Палаці мистецтв.
Коли підмет виражений загальною (родовою) та власною назвою, присудок узгоджують із загальною:
Банк "Надра" оголосив себе банкрутом.
У разі відсутності родового поняття, якщо умовна назва відмінювана, присудок узгоджується з нею граматично — за родом, числом:
"Надра" заборгували бюджету 366 млн грн.
Якщо назва невідмінювана, то присудок узгоджується з відсутнім родовим поняттям:
"ІНГО" запропонувала нові умови добровільного медичного страхування.
Якщо підмет виражений абревіатурою, присудок орієнтується на граматичний рід ключового слова:
"РБК-Україна" взяло інтервʼю у премʼєр-міністра Шмигаля.
Якщо абревіатура морфологізувалася в іменник, присудок узгоджується з її граматичними ознаками роду та числа:
ВАК (Вища атестаційна комісія) постановив ухвалу.
При займеннику "ви", який вживається для вираження пошани до однієї особи, присудок ставимо в множині:
Може, ви, дядечку, чого-небудь попоїли б (І. Карпенко-Карий).
Джерела:
З. Мацюк. Українська мова професійного спілкування.
Офіційний сайт української мови. Синтаксис і пунктуація.
Говорімо та пишімо правильно!
З задоволенням відвідала ваш сайт.
ВідповістиВидалитиЗнайшла багато цікавого, порівняла з роботою нашої системи, дещо взяла для впровадження в роботу з карками Домана.
https://mamabook.com.ua/kartochky-domana-yly-chemu-mozhno-nauchyt-rebenka-za-30-sekund/
Так тримати, бажаю творчих успіхів і багато гарних, постійних користувачів. Директор ЦБС Ткаченко Н.Г.
Дякую за відгук.
ВідповістиВидалити