четвер, 27 лютого 2020 р.
вівторок, 25 лютого 2020 р.
„Була у нього незвичайна доля.
Та доля Україною була...”
Театральне дійство
На сцену виходять дівчина й хлопець, одягнені в українське національне
вбрання, стають перед хором. У руках – розгорнуті „Кобзарі”.
Дівчина-українка. Я сьогодні Шевченка читаю,
Скільки мудрості в його рядках!
Мов на ангельських крилах літаю,
Як тримаю „Кобзар” у руках…
Мені вчителька подарувала
В день народження книгу святу,
Щоб її я щоденно читала,
(Душу має й сама золоту…).
І тепер я з любов`ю читаю,
Вчу напамʼять премудрі вірші.
Наче кадри, Шевченка гортаю,
Й озиваються струни в душі…
Що за велет! Титан був та й годі!
Він життя нам пророчив нове.
І ходили чутки у народі,
Що не вмер він, а й досі живе…
Хлопець-українець. І він бачить
усі наші справи,
Хто є друзі, а хто – вороги.
Бачить біди і злети держави,
Й додає нам і сили, й снаги…
Щоб жили ми і вчились, як треба,
Й памʼятали свій корінь завжди,
Щоб любили і землю, і небо,
Й не було щоб чужої біди.
Щоб ми разом ходили на свято,
Вкупі завжди з братами були,
Мали друзів завжди і багато,
Щоб боротись уміли й могли.
І я вірю: подякують люди,
І згадають, я вірю, про нас.
І тоді нам не соромно буде
За життя, що пророчив Тарас.
вівторок, 18 лютого 2020 р.
Рідне слово
Коли зустрінеш десь,
Дитинко люба,
Заблукане рідне слово,
До хатки своєї
(Хоч би й маленької)
Його запроси,
Звичаєм прадідів
Хлібом і сіллю
Угости
На порозі.
І по змозі
Посади його
За стіл,
Як бабусю свою,
Що з далекої дороги
Йшла до тебе
Й втомила мозолисті
Ноги.
Як бабусю,
Що, мов добра чародійка,
Вечорами
Предивний світ
Вичакловує тобі
Казками.
І побачиш,
Голубко маленька моя,
Яка добрість, любов і
краса
Зачаровані
В ріднім слові –
Українській
Мові.
Міля Лучак
Ярмарковий словограй (свято у формі гри до Дня рідної мови для 5-7 класів)
Ø
Звучить лірична мелодія.
Вступне
слово вчителя (міф „Як ростуть словаˮ Л. Мовчун).
Про це вже мало хто пам’ятає, бо минуло відтоді не сто,
не двісті, а тисячі років. На щедрих землях серед гір жило плем’я німів. Німи
вирощували виноград, персики, апельсини, всіляку городину, були працьовиті, а
тому й жили в достатку. Та коли б ми з вами якимось дивом потрапили в ті краї,
то не почули б жодного слова. Тільки шум водоспаду і щебетання пташок лунали
там. Німи не вміли говорити – тільки губами ворушили і читали слова по устах. Може, то було й непогано, бо ж не спалахували ні сварки, ні
лайки, а тому приятелювали між собою і старий, і малий.
І тільки бабуся Мова жила самотиною за високим муром.
Щодня вона поралася у квітнику. Мову вважали чарівницею, адже вона розумілася
на травах: яка від кашлю, яка від зубного болю, а яка від лихоманки. Якось до
бабусі прийшов юнак. З його тремтячих уст дізналася Мова про горе. Сусідська
дівчина, сліпа від народження, почувалася дуже самотньою і марніла, гасла з дня
на день. Німи нічим не могли їй зарадити, бо сліпа дівчина не бачила слів утіхи…
– Не можу я повернути дівчині зір,
– похитала головою бабуся Мова. – Та є у мене таємниця. Докладніше тут...
понеділок, 17 лютого 2020 р.
Методична панорама педагогічних знахідок
Сучасні підходи до вивчення української мови і літератури - такі тематичні обриси засідання школи професійної майстерності вчителів української мови і літератури, яке організувала Марія Візінська у формі панорами педагогічних ідей. Трансформували свій методичний досвід у роботу колег Марта Ковалюк, учителька Гвіздської ЗОШ І-ІІІ ступенів (Інноваційний інструментарій для уроків узагальнення вивченого); Любов Передрук, учителька Назавизівської ЗОШ І-ІІІ ступенів (Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні української мови і літератури як засіб формування пізнавальної активності учнів); Оксана Рожко, учителька Молодківської ЗОШ І-ІІІ ступенів (Пошукові прийоми роботи над літературним твором з використанням QR-коду); Оксана Кравчук, учителька Надвірнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 (Асоціативні картки для підготовки учнів до ЗНО).
