На гостинах у Пасічній

На гостинах у Пасічній

Щирі поетичні рядочки та запальний гуцульський танок привітали 12 жовтня 2018 року вчителів української мови та літератури на семінарі в Пасічнянській ЗОШ І-ІІІ ступенів, «…де біля школи кучеряві клени, і червоніють грона калинові…»

«Формування ключових компетентностей учнів на уроках мови і літератури  –  шлях до самореалізації та розвитку особистості» – такою була тема засідання школи професійної майстерності вчителів-словесників (локація 2). Актуальність проблеми зумовлена тим, що саме ідея компетентнісного підходу – одна з відповідей на запитання, який результат освіти потрібен як самій особистості, так і сучасному суспільству.

Методичний практикум розпочали вчителі Пасічнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Харизматична, відкрита до інновацій Світлана Гринішак  продемонструвала  роботу з інтерактивними плакатами як засобом візуалізації навчального процесу та їх практичне застосування на уроках української літератури. Оксана Кіндрат, виважена та спокійна, показала, як можна майстерно та цікаво використовувати на заняттях інформаційні технології, а Наталія Михайлюк, учитель-практик, спонукала гостей і дискутувати, і фантазувати, і творити: усі активно працювали в групах за стратегіями технології критичного мислення.  Марія Візінська, методист РІМЦ, окреслила практичні виміри щодо використання різноманітних форм і методів, конкретних завдань для розвитку предметних і  ключових компетентностей школярів на уроках української мови.

Зворушливою та щемною була літературна сповідь «Знов я у гори іду…» Парасковії Іванівни Гуцинюк, учителя української мови і літератури, щирої українки, творчий доробок якої публікується в літературній періодиці та альманахах.  Як епізоди з кінокартини – миті з життя родини, села, України. І лилося слово з уст вихованців Парасковії Іванівни – випускниць, семикласників та дивовижного хлопчика Василька Пітчука.  А ще простір  наповнювали голоси талановитих акторів – самої авторки  ніжної лірики й малих прозових жанрів та Романа Олексійовича, які читали «Боже очко», «Три підсніжники»… Прохолоду актової зали зігріли щирі слова вчителів, непрохані, але справжні сльози...

Обрамленням семінару, дружньою чоловічою підтримкою стали поетичні рядки заступника директора з навчальної роботи Гусара Василя Петровича та мужній баритон української пісні заступника директора з виховної роботи Садрука Романа Олексійовича. Зустріч була інноваційно-змістовна, душевна.  І незабутня…

 

Мовно-літературний конкурс імені Тараса Шевченка

    18 жовтня стартує Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та    студентської молоді 

імені Тараса Шевченка

    Цього навчального року офіційні заходи з нагоди відкриття Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді ім. Шевченка відбудуться 18 жовтня в Миколаєві. Водночас МОН рекомендує цього дня провести урочистості й у всіх закладах освіти.

     Згідно з Положенням про Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року № 571, конкурс проводиться для учнів 5-11 класів закладів загальної середньої освіти, у тому числі ліцеїстів військових ліцеїв, у чотири етапи (з жовтня по березень), для учнів закладів професійної освіти, студентів і курсантів закладів вищої освіти I-IV рівня акредитації усіх форм власності – у три етапи (з листопада по березень).

     Конкурсні роботи можуть передбачати теми, що пов’язані, зокрема, з культурою, мораллю, духовними цінностями українського народу, які сприяють об’єднанню націй, формують почуття патріотизму, оптимізму й віри в щасливе майбуття Української держави. Відповідно до Закону України «Про засади державної мовної політики» роботи можна виконувати українською мовою як державною, а також регіональними мовами або мовами національних меншин, представленими в Україні.

     МОН рекомендує самостійно визначати дати проведення кожного етапу конкурсу, крім фінального.

Докладніше тут

ЕСЕ

Як писати есе?

          Обираючи жанр есе, ви можете дозволити собі бути суб’єктивними, зосередитися на частковому, а не на головному, висловлювати спірні міркування, наводячи мінімум доказів, але, з іншого боку, саме це може бути і небезпечним – уявна легкість — пиши собі, як бажаєш, але  зовсім не факт, що ваш твір вийде оригінальним та цікавим. Тому все-таки треба знати деякі правила-поради.

Докладніше:

• http://zno.if.ua/?p=985

• https://www.slideshare.net/reedbok/ss-69984741

• http://natalianemirovska.blogspot.com/2017/09/blog-post_18.html   
• http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/30205/

• http://glazova.org.ua/wp-content/uploads/2017/02/o.glazova_ese_jak_vyd_roboty_z_rozvytku_pysemnogo_movlennia_shkoliariv.pdf
• http://glazova.org.ua/wp-content/uploads/2017/02/l.kovalenko_ese_jak_efektyvnyj_vyd_navch_roboty.pdfhttp://glazova.org.ua/wp-content/uploads/2017/02/l.kovalenko_ese_jak_efektyvnyj_vyd_navch_roboty.pdf
• https://www.slideshare.net/reedbok/ss-69984741 методист КНМЦ І.В.Горобченко «Методика написання есе та реклами»
• https://www.slideshare.net/olyasmetyukh/ss-28403220?next_slideshow=1 К.С. Шендеровський «Як написати успішне есе. Методичні рекомендації до написання есе Інституту масової комунікації при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка»
• https://www.slideshare.net/ippo-kubg/34-66949714 провідний науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України К. І. Пономарьова «Вивичення есе на уроках української мови»
• https://drive.google.com/file/d/0B_NEoDPHIEY-MUdXZTNhY3MyUEU/view методист ТКІППО Кондирєва М.М. "Есе як необхідний компонент системи роботи  вчителя-словесника".
• http://glazova.org.ua/wp-content/uploads/2017/02/l.kovalenko_ese_jak_efektyvnyj_vyd_navch_roboty.pdf «Твір-есе – одна з найбільш важливих форм роботи вчителя-словесника» Людмила Коваленко, викладач кафедри методики мов та літератури ІППО КУ імені Бориса Грінченка "Есе як ефективний вид навчальної роботи"

«Хочеш працювати для України?»

                            До Франкових роковин                

Не задля слави чи нагород спалював своє життя Іван Франко на жертовнику України. 

Страчений у більшовицьких катівнях Андрій Ніковський свого часу переповів розповідь, почуту від галичанина, який, бажаючи прислужитися українській справі, прийшов до Франка за порадою. «Хочеш працювати для України?» – спитав Франко свого гостя. І дав йому таку науку: «То здобудь спершу терпіння. Піди на берег річки, бери лозину і бий по воді… Бий годину, й день, і тиждень, і місяць. Як тобі не набридне, можеш тоді починати для України працю. Бо багато зробиш і багато мине часу, а обставини й темне море українське будуть тобі твою працю лиш змивати. Може, й умреш так, не бачивши ясної будучини нашої. Але мусиш своє робити, бо то правда». У цьому повчанні – досвід невсипущої надтяженної Франкової праці в ім’я Української держави, і то праці в надзвичайно складних історичних обставинах.

                            Мій синку, ти би менш балакав,

Сам над собою менше плакав,

На долю менше нарікав!

На шлях тернистий сам подався

І цупко по тернах подрався, –

Чого ж ти іншого чекав?

Сам знав, що гола я і вбога,

І до мойого ти порога

Прийшов, захтів служить мені.

Ну, в мене слугам плати скупо,

А нарікать на мене глупо…

Просила я тебе чи ні?

І що тобі за кривда сталась?

Що підняли на тебе галас:

«Не любить Русі він ні раз!»

Наплюй! Я, синку, ліпше знаю

Всю ту патріотичну зграю

Й ціну її любовних фраз.

Що проживеш весь вік убого?

Значить, не вкрав ніщо ні в кого,

А чесно працював на хліб.

Та й те подумай ще, будь ласка:

Твойого «Я» найкраща частка

З тобою враз не ляже в гріб.

І. Франко. «Україна мовить»

Нова українська школа в поступі до цінностей

         Як виховувати сучасних школярів у ситуації численних ризиків, спокус, негативних впливів? Якими цінностями керуватися?     

 Загальна соціокультурна ситуація, виклики щодо збереження цілісності й державності України, військова загроза, завдання консолідації суспільства, реформування системи освіти визначають нагальність підвищення уваги до виховного потенціалу освітнього середовища та допомоги школі в організації виховного процесу на основі інтеграції виховних зусиль суспільства, зокрема громади, а також до виховання базових соціальних цінностей суспільства і малих груп, соціально-значущих якостей особистості, її компетентності і готовності до вияву відповідальної громадянської позиції і патріотизму.

  За дорученням Міністерства освіти і науки України науковці Інституту проблем виховання НАПН України за участю наукових працівників Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» під керівництвом академіка, доктора психологічних наук Івана Дмитровича Беха розробили Програму «Нова українська школа» у поступі до цінностей, яка на наш погляд, допоможе вчителеві, класному керівнику, вихователю, адміністрації закладів освіти осмислити сучасні виклики виховання та  його головні засади, базові моральні цінності сучасного виховання, з обов’язковим урахуванням вікових особливостей учнів.

Маємо нагоду визначити чіткі пріоритети у вихованні особистості дитини із сформованими компетентностями, які допоможуть учнівської молоді відбутися у житті як порядній, високоморальній, професійно успішній, здоровій і щасливій Людині.

Звертаємося до вас, усіх небайдужих колег-освітян, висловити свої міркування щодо даної Програми, бо вона є одним із суттєвих важелів реформування освітньої галузі, творенні Нової української школи.

 Ознайомитися з Програмою Ви можете за посиланням: 
https://ru.calameo.com/read/004064295569365eba3d5

Мовознай-25. Позначення часу. Чванькуватий.

Емоційний інтелект

         Як відомо, інтелект – це синонім слова розум. Чим вищий його рівень, тим людина розумніша з усіма позитивними наслідками для неї і людства разом. Та чи стосується це поняття лише академічних знань, ерудованості, глибоким аналітичним можливостям? Якби це було так, то вміння швидко і правильно рахувати, логічно мислити і обробляти величезні масиви даних в голові обов’язково і гарантовано приносило життєвий успіх і щастя всім, хто має такі здібності. Але ж ні. Ми часто чуємо про людей розумних і кмітливих, але абсолютно не пристосованих до життя. У чому ж річ? Докладніше  + тут + тут + тут