Не прогадаєте!

  Вивчаймо граматику на основі добірного, повнозерного тексту!

     Готуючись до занять, учителі перебирають силу-силенну книжок, щоб наповнити зміст необхідною комунікативною темою, дібрати висловлювання з певною будовою речень, пунктограмами, орфограмами, лексемами тощо. Пропоную словесникам усе в одному - цікаві посібники для роботи на уроках української мови (вивчення теми на основі тексту, комплексні завдання, що й передбачає компетентнісний підхід). 

   Посібник “Робота з текстом на уроках української мови...” схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах  комісією з української мови Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (інформація в книжці на с. 2). Перша частина (376 сторінок практичних завдань). Друга книжка  (ІІ і ІІІ частини, 440 сторінок).  Пропоную електронний формат.
       Якщо зацікавитесь, пишіть у коментарях, приватних сповіщеннях у фейсбуці або телефонуйте за номером 0986155904. Зміст посібників, зразки завдань можна переглянути  нижче + тут + тут:     
             

Приклад:

Картка 11

Ø  Прочитайте. Сформулюйте запитання, на яке дається відповідь у тексті. Який висновок ви зробили для себе? Пригадайте художні твори, у яких порушується така ж проблема. Кого мають на увазі українці, коли кажуть, що людина має трьох матерів?

Ø  Виділені речення спишіть, розставляючи розділові знаки при прямій мові. Побудуйте структурні схеми.

Ø  Поясніть, як змінилися б пунктограми, якби текст записати у формі діалогу.

Ø  З передостаннього абзацу випишіть дієслова, поставте їх у формі умовного та наказового способів.

Ø  Знайдіть п’ять  слів з ненаголошеними голосними в значущих частинах, прокоментуйте написання. Чи однакові правила ви застосуєте для пояснення цих орфограм?

Ø  Поясніть значення підкреслених слів. До якої групи лексики за походженням і вживанням вони належать? Доберіть синоніми.

Ø  Виконайте усний морфологічний розбір прикметника отчої.

Ø  Слово народжує розберіть за будовою, поділіть його на частини для перенесення з рядка в рядок.

Ø  Іменники земля, мати, сонце, трава запишіть у формі кличного відмінка однини та множини. Складіть речення з прямою мовою, використовуючи ці слова в ролі звертань.

Ø  Використовуючи речення з прямою мовою, складіть твір-роздум чи есе „Така нам буде  Україна, які у нас будуть серця” (Т.Майданович) –  (І варіант), „Вклонімось  матері у ноги за всі турботи і жалі” (М. Сингаївський) –  (ІІ варіант) або ж діалог на тему „Чи потрібна сучасному українцеві національна свідомість?” (у парах, ІІІ варіант).

Та все ж настав день, коли в Русина вичерпалась сила… І впав Іванко на землю… І раптом в черленому полум’ї маків зобачив свою матір.

Лежи лебедику лежи  шептала.  Набирайся від рідної землі снаги.

Він дотепер не відав, що рідна земля силою і красою напуває.

„Чом ти, мамо, раніше мені про це не говорила?”

 „Бо не було при моєму житті, коли ти ріс, отчої землі… У Візантії віяли вологі вітри, вітри спили моє здоров’я” .

Але ж бо ти тут!  вигукнув Іван.  Як ти могла встати з могили, коли плита важка, її можуть підняти лише архангельські труби в день страшного суду?

„Що ти, сину, знаєш про силу матерів… Я сьогодні тут, щоб сказати: моя дитина – не сирота… У кожної людини є дві матері. Перша – це жінка, яка народжує дитину в муках, друга – рідна земля. Без першої матері діти стають сиротами. Без другої, навіть багаті – жебраками. І не вір жебракам, які глаголять, що ніби скрізь на світі однаково світить сонце, і не вір їм, що скрізь однаково шепчуть трави, і бійся тих жебраків гірше дияволів, бо диявол супроти зрадника – ангел”.
„Я запам’ятаю твої слова, мамо”.                                            Р. Федорів

Молоді словесники в Назавизові

Щоб мати право вчити, 
потрібно вчитися самому

Цьогорічний День української писемності та мови молоді словесники району святкували в Назавизівській ЗОШ І-ІІІ ступенів (виконувач обов’язків директора Людмила Магеровська). Відвідали урок у 9 класі («Розділові знаки в складносурядному реченні»), який майстерно провела Анжела Максим’юк, активізуючи пізнавальну діяльність школярів інноваційними стратегіями. Під час  аналізу навчального заняття йшлося про фахову культуру уроку, соціальне спрямування сучасних освітніх технологій, компетентнісний підхід до вивчення української мови, вироблено алгоритм застосування компетентнісно зорієнтованих завдань.

Під керівництвом керівника школи становлення педмайстерності Магди Сіщук учителі потренувалися в написанні власного висловлення, бо ж педагогічне кредо методичної майстерні – «Щоб мати право вчити, потрібно вчитися самому».

Учасники семінару побували на святі «Мова – це пісня душі, покладена на слова». І урок, і захід слугували одній меті – допомогти учням збагнути таїну слова. Тому воно кожне (те слово) бриніло любов’ю, вибруньковувало свіжістю, жовтокосою чарівною осінню стелилося до ніг, сонячною іскрою спалахувало на вранішньому небі, відлітало маминими вишиваними рушниками, умивалося блискучо-голубими плесами річок наших, одягало прозорі сонячні ризи й тихо, а то й дзвінко пливло у світ. «Я – оберіг твій, дитино, – шептало. – Бережи мене, шануй, «чистіше від сльози» нехай я буду».

Семінар у Гаврилівці

Ми і далі співпрацюємо

Гаврилівський ліцей Переріслянської ОТГ (директор Іван Миколайович  Приймак)  19 жовтня 2018 року гостинно приймав учителів української мови Надвірнянського району на семінарі «Можливості уроків української мови і літератури у формуванні ключових компетентностей школярів». Зміна парадигми шкільної освіти (компетентнісне навчання плюс  формування цінностей) ставить на перший план саме таку проблему.
Загальній темі семінару були підпорядковані показові уроки української літератури. Любов Володимирівна Гавкалюк працювала з п’ятикласниками над казкою Івана Франка «Фарбований Лис», використовуючи стратегії критичного мислення та інтегрованого навчання. 

Ольга Миколаївна Гринишин спрямувала хід заняття в 6 класі на формування соціальних і громадянських компетентностей (Микола Вороний. «Євшан-зілля»). Запитання й завдання, пропоновані учням, мали особистісне й компетентнісне спрямування.

Дарія Василівна Воробець запропонувала учасникам засідання взяти участь у теоретико-рольовому брифінгу «Формування творчих здібностей учнів шляхом упровадження інноваційних форм роботи».
 Марія Візінська, методист РІМЦ, провела ділову гру, під час якої педагоги вчилися організовувати освітню діяльність з урахуванням навичок ХХІ століття, які здатні забезпечити особисту реалізацію учня та успіх протягом усього життя; визначали методи, форми, прийоми, які «працюють»  і які «не працюють» на формування компетентностей; добирали завдання з розвитку мовленнєвої діяльності  школярів, що забезпечують компетентнісний зміст навчання.
 Практичний психолог Сідляр Ірина Василівна провела тренінг для профілактики емоційного вигорання вчителя «Коли робота стає не в радість».

        

Щира подяка директору ліцею Приймаку Івану Миколайовичу, його заступникам Одокію Володимиру Івановичу та Сідляр Світлані Василівні, які упродовж усього засідання були з нами й стали його активними учасниками.

На гостинах у Пасічній

На гостинах у Пасічній

Щирі поетичні рядочки та запальний гуцульський танок привітали 12 жовтня 2018 року вчителів української мови та літератури на семінарі в Пасічнянській ЗОШ І-ІІІ ступенів, «…де біля школи кучеряві клени, і червоніють грона калинові…»

«Формування ключових компетентностей учнів на уроках мови і літератури  –  шлях до самореалізації та розвитку особистості» – такою була тема засідання школи професійної майстерності вчителів-словесників (локація 2). Актуальність проблеми зумовлена тим, що саме ідея компетентнісного підходу – одна з відповідей на запитання, який результат освіти потрібен як самій особистості, так і сучасному суспільству.

Методичний практикум розпочали вчителі Пасічнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Харизматична, відкрита до інновацій Світлана Гринішак  продемонструвала  роботу з інтерактивними плакатами як засобом візуалізації навчального процесу та їх практичне застосування на уроках української літератури. Оксана Кіндрат, виважена та спокійна, показала, як можна майстерно та цікаво використовувати на заняттях інформаційні технології, а Наталія Михайлюк, учитель-практик, спонукала гостей і дискутувати, і фантазувати, і творити: усі активно працювали в групах за стратегіями технології критичного мислення.  Марія Візінська, методист РІМЦ, окреслила практичні виміри щодо використання різноманітних форм і методів, конкретних завдань для розвитку предметних і  ключових компетентностей школярів на уроках української мови.

Зворушливою та щемною була літературна сповідь «Знов я у гори іду…» Парасковії Іванівни Гуцинюк, учителя української мови і літератури, щирої українки, творчий доробок якої публікується в літературній періодиці та альманахах.  Як епізоди з кінокартини – миті з життя родини, села, України. І лилося слово з уст вихованців Парасковії Іванівни – випускниць, семикласників та дивовижного хлопчика Василька Пітчука.  А ще простір  наповнювали голоси талановитих акторів – самої авторки  ніжної лірики й малих прозових жанрів та Романа Олексійовича, які читали «Боже очко», «Три підсніжники»… Прохолоду актової зали зігріли щирі слова вчителів, непрохані, але справжні сльози...

Обрамленням семінару, дружньою чоловічою підтримкою стали поетичні рядки заступника директора з навчальної роботи Гусара Василя Петровича та мужній баритон української пісні заступника директора з виховної роботи Садрука Романа Олексійовича. Зустріч була інноваційно-змістовна, душевна.  І незабутня…

 

Мовно-літературний конкурс імені Тараса Шевченка

    18 жовтня стартує Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та    студентської молоді 

імені Тараса Шевченка

    Цього навчального року офіційні заходи з нагоди відкриття Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді ім. Шевченка відбудуться 18 жовтня в Миколаєві. Водночас МОН рекомендує цього дня провести урочистості й у всіх закладах освіти.

     Згідно з Положенням про Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року № 571, конкурс проводиться для учнів 5-11 класів закладів загальної середньої освіти, у тому числі ліцеїстів військових ліцеїв, у чотири етапи (з жовтня по березень), для учнів закладів професійної освіти, студентів і курсантів закладів вищої освіти I-IV рівня акредитації усіх форм власності – у три етапи (з листопада по березень).

     Конкурсні роботи можуть передбачати теми, що пов’язані, зокрема, з культурою, мораллю, духовними цінностями українського народу, які сприяють об’єднанню націй, формують почуття патріотизму, оптимізму й віри в щасливе майбуття Української держави. Відповідно до Закону України «Про засади державної мовної політики» роботи можна виконувати українською мовою як державною, а також регіональними мовами або мовами національних меншин, представленими в Україні.

     МОН рекомендує самостійно визначати дати проведення кожного етапу конкурсу, крім фінального.

Докладніше тут

ЕСЕ

Як писати есе?

          Обираючи жанр есе, ви можете дозволити собі бути суб’єктивними, зосередитися на частковому, а не на головному, висловлювати спірні міркування, наводячи мінімум доказів, але, з іншого боку, саме це може бути і небезпечним – уявна легкість — пиши собі, як бажаєш, але  зовсім не факт, що ваш твір вийде оригінальним та цікавим. Тому все-таки треба знати деякі правила-поради.

Докладніше:

• http://zno.if.ua/?p=985

• https://www.slideshare.net/reedbok/ss-69984741

• http://natalianemirovska.blogspot.com/2017/09/blog-post_18.html   
• http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/30205/

• http://glazova.org.ua/wp-content/uploads/2017/02/o.glazova_ese_jak_vyd_roboty_z_rozvytku_pysemnogo_movlennia_shkoliariv.pdf
• http://glazova.org.ua/wp-content/uploads/2017/02/l.kovalenko_ese_jak_efektyvnyj_vyd_navch_roboty.pdfhttp://glazova.org.ua/wp-content/uploads/2017/02/l.kovalenko_ese_jak_efektyvnyj_vyd_navch_roboty.pdf
• https://www.slideshare.net/reedbok/ss-69984741 методист КНМЦ І.В.Горобченко «Методика написання есе та реклами»
• https://www.slideshare.net/olyasmetyukh/ss-28403220?next_slideshow=1 К.С. Шендеровський «Як написати успішне есе. Методичні рекомендації до написання есе Інституту масової комунікації при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка»
• https://www.slideshare.net/ippo-kubg/34-66949714 провідний науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України К. І. Пономарьова «Вивичення есе на уроках української мови»
• https://drive.google.com/file/d/0B_NEoDPHIEY-MUdXZTNhY3MyUEU/view методист ТКІППО Кондирєва М.М. "Есе як необхідний компонент системи роботи  вчителя-словесника".
• http://glazova.org.ua/wp-content/uploads/2017/02/l.kovalenko_ese_jak_efektyvnyj_vyd_navch_roboty.pdf «Твір-есе – одна з найбільш важливих форм роботи вчителя-словесника» Людмила Коваленко, викладач кафедри методики мов та літератури ІППО КУ імені Бориса Грінченка "Есе як ефективний вид навчальної роботи"

«Хочеш працювати для України?»

                            До Франкових роковин                

Не задля слави чи нагород спалював своє життя Іван Франко на жертовнику України. 

Страчений у більшовицьких катівнях Андрій Ніковський свого часу переповів розповідь, почуту від галичанина, який, бажаючи прислужитися українській справі, прийшов до Франка за порадою. «Хочеш працювати для України?» – спитав Франко свого гостя. І дав йому таку науку: «То здобудь спершу терпіння. Піди на берег річки, бери лозину і бий по воді… Бий годину, й день, і тиждень, і місяць. Як тобі не набридне, можеш тоді починати для України працю. Бо багато зробиш і багато мине часу, а обставини й темне море українське будуть тобі твою працю лиш змивати. Може, й умреш так, не бачивши ясної будучини нашої. Але мусиш своє робити, бо то правда». У цьому повчанні – досвід невсипущої надтяженної Франкової праці в ім’я Української держави, і то праці в надзвичайно складних історичних обставинах.

                            Мій синку, ти би менш балакав,

Сам над собою менше плакав,

На долю менше нарікав!

На шлях тернистий сам подався

І цупко по тернах подрався, –

Чого ж ти іншого чекав?

Сам знав, що гола я і вбога,

І до мойого ти порога

Прийшов, захтів служить мені.

Ну, в мене слугам плати скупо,

А нарікать на мене глупо…

Просила я тебе чи ні?

І що тобі за кривда сталась?

Що підняли на тебе галас:

«Не любить Русі він ні раз!»

Наплюй! Я, синку, ліпше знаю

Всю ту патріотичну зграю

Й ціну її любовних фраз.

Що проживеш весь вік убого?

Значить, не вкрав ніщо ні в кого,

А чесно працював на хліб.

Та й те подумай ще, будь ласка:

Твойого «Я» найкраща частка

З тобою враз не ляже в гріб.

І. Франко. «Україна мовить»