Людина, яка відчула вітер змін, мусить будувати не щит од вітру, а вітряк.. (Стівен Кінґ)

Хмарні сервіси - данина моді чи необхідність?

       Звичайно, необхідність. Такого висновку дійшли вчителі української мови і літератури на засіданні школи професійної майстерності, що проходило в Ліснотарно- вицькому НВК  (директор Василь Васильович Івасик).         

 Майстер-клас Юлії Анатоліївни Девятової додав оптимізму навіть тим, хто вважав, що високі хмари їм не підвладні.   
Марія Іванівна Романюк поділилася досвідом щодо ефективного використання онлайн-сервісів у підготовці учнів до ЗНО.

         Без інноваційних технологій нам не обійтися. Та найтоншим скрипковим смичком, що трепетно торкається наших душ, є, безперечно, слово.

Я дякую Богу за все: 

За життя, за дітей, 

За улюблену працю.

Я дякую Богу й за те,

Що дозволив душі

На папір виливатись,-

під назвою «Промінь Божої Ласки» презентувала власну поетичну творчість Ганна Василівна Шуляк, вірші якої покладені на музику вчителем музичного мистецтва Дем'янівим Василем Михайловичем. 

        Низький уклін батькові Ганни Василівни, який на схилі літ зберіг чисту душу, непроминальну любов до рідного села, до України, велику шану до тих, хто в різні часи виборював волю для нашої держави. Свої і мамині вірші читали й дочки. Воістину «від батька до сина, від матері доні добро передай».

Кладу на голову хустину, 

Вклякаю в тихому кутку

Й молюсь за тебе, Україно,

За твою долю нелегку.

Пошлю молитву через грози,

Крізь темінь заспаних ночей,

Щоб не лились ніколи сльози

Із голубих твоїх очей.

Щоб не марніла ти в скорботах,

Не в'янула твоя краса,

Я дуже, дуже прошу Бога,

Котрий єси на Небесах.

Вимолюю, що в моїх силах,

За все і всіх, що щастя ждуть.

Й за тих, що у німих могилах

Твій спокій й досі бережуть.

                           Ганна Шуляк

Методичний практикум у Надвірнянській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3

    Про технології підготовки учнів до складання есе, створення оптимальних педагогічних умов для розвитку особистості учня, компетентнісний підхід до вивчення словесності йшлося на засіданні школи прфесійної майстерності вчителів української мови і літератури (локація 2), яке проходило на базі Надвірнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3 (директор Ярослав Крицький).
   

        

   Методичні орієнтири щодо написання академічного (формального) есе окреслила Лідія Чесалова. Також, об'єднавши учасників у групи, запропонувала їм різні форми практичної роботи щодо підготовки школярів  до написання власного висловлення у форматі ЗНО.

       Ірина Буній запросила  присутніх на майстер-клас до французької майстерні (за оповіданням Володимира  Винниченка   «Федько-халамидник»), переконавши нас, що урок-майстерня - це такий урок роботи зі словом, на якому кожен учень може пізнати себе та проявитися відповідно до  своїх здібностей і можливостей, має змогу перейти від побутових, прагматичних тем до обдумування та обговорення  ціннісних орієнтацій.   

            Учителі переконані, що уроки української мови і літератури покликані формувати потреби особистості в неперервному вдосконаленні, розвивати творчі здібності, самостійне мислення, комунікативні вміння. Тому доречною й цікавою була запропонована Марією Візінською робота над складанням завдань компетентнісно-діяльнісного спрямування.

Як учительське треба перетворити на учнівське хочу?

Як викоренити пасивність учнів на уроці? Як свій урок зробити їхнім уроком? Як учительське треба перетворити на учнівське хочу?  Безперечно, сучасна освітня парадигма потребує використання інтерактивних методів, прийомів, інформаційних технологій. 
Але як виховати такий рівень совісті, щоб жила людина з людьми і для людей, а не тільки сама для себе? Що треба зробити сьогодні, аби й завтра не всихало життєдайне джерело моральних цінностей? Якими шляхами спрямувати дитину на вершину успіху? Яких зусиль докласти, щоб створити таку атмосферу, аби молодь не цуралася  національного спадку, щоб не тільки на Заході шукала свої ідеали? Де той ґрунт, з якого проростатиме свідома, готова до змін, компетентна  молода людина, яка міцно тримається свого коріння й може  реалізуватися в глобалізованому світі?
        Відповідь на ці запитання знайдете в посібнику „Робота з текстом на уроках української мови...”, що схвалений для використання в загальноосвітніх навчальних закладах  комісією з української мови Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України і який пропонує матеріал для вивчення граматики на основі добірних, повнозерних висловлювань, використовуючи які, переконаєтеся, що так можна забезпечити комфортні  умови для розвитку  особистісного потенціалу та самоактуалізації школярів, пробудити й підтримати творчу реакцію та пізнавальний інтерес. За таких умов виконання вправи перестає бути для учня тільки формальним завданням – воно знаходить відгук і опору в його переживаннях, стає для нього внутрішньо прийнятним, особистісно  значущим. 
 До речі, на цій основі легко реалізувати всі наскрізні лінії та компетентнісний підхід. Крім того, використовувати вміщений у посібниках матеріал можемо, застосовуючи інноваційні технології.

Перша частина (376 сторінок практичних завдань) наявна і в паперовому, і в електронному варіантах. Друга книжка - в електронному варіанті (ІІ і ІІІ частини, 440 сторінок). 
Якщо хочете придбати, пишіть у коментарях, у приватних сповіщеннях ФБ або телефонуйте за номером 0986155904.
Зміст посібників та зразки завдань можна переглянути тут: 

Картка 1

Ø  Прочитайте висловлювання. Визначте його головну думку. Яка стилістична роль окличних речень? Про що говорять вам три крапки в кінці тексту? Чому так часто повторюється лексема людина?

Ø  Спишіть речення з прямою мовою. Побудуйте їхні структурні схеми. Зверніть увагу на те, як ставляться розділові знаки відповідно до позиції слів автора та прямої мови в реченні.

Ø  Складіть п’ять  речень з прямою мовою, які пов’язані зі змістом прочитаного тексту, або ж напишіть невеликий твір, підтверджуючи тезу „Найчастіше глухий той, хто не хоче спостерігати, бачити, відчувати” (Лао Цзи), використайте в ньому речення з прямою мовою.

Ø  Запропонуйте ще одне завдання за текстом.

 Людина шепотіла: „Господи, поговори зі мною!”    І польова трава заспівала. Але людина не чула!

Людина зачекала, а тоді вигукнула: „Господи, поговори зі мною!” І грім із блискавкою прокотилися небом. Але людина не чула!

Людина озирнулася навкруги і сказала: „Господи, дозволь мені побачити Тебе”. І зірки яскраво засяяли… Але людина нічого не побачила.

„Господи, покажи мені видіння!” – крикнула знову людина. І весна народила нове життя. Але людина цього не помітила.

„Доторкнися до мене, Господи, – плакала у відчаї людина, – і дай мені знати, що Ти тут, що Ти поруч!”

І після цього Господь спустився й торкнувся людини! Але вона недбалим рухом змахнула з плеча метелика, повернулася й пішла геть…

Б. Ферреро

 Картка 2

Ø  Прочитайте висловлювання. Про яку норму родинного виховання в ньому йдеться?

Ø  Спишіть висловлювання, розставляючи розділові знаки в реченнях з прямою мовою.

Ø  Підкреслені слова запишіть фонетичною транскрипцією, зробіть висновок про співвідношення звуків і букв.

Ø  Виконайте розбір за будовою таких слів: найвищим, залатана, українських.

Ø  Зробіть лексичний аналіз слова залатана.

Ø  Використовуючи речення з прямою мовою, продовжте розповідь про правила народної моралі  (І варіант) або напишіть твір-роздум чи есе „Чи варто прислухатися до думки інших людей?ˮ (ІІ варіант).

 В українських сім’ях  завжди зважали на людей, вчинки кожного мали відповідати народній моралі. Найвищим мірилом виховання було й залишається звичаєве правило А що люди скажуть. А мати додавала  Пошкоджена добра слава може бути залатана, але люди завжди будуть дивитися на латку.

Роби так, щоб батьку-матері не було соромно від людей  говориться у прислів’ї.

Жаль, що тепер часто буває навпаки А що мені люди.

                                   З кн. „Шкільний календар…”

Картка ...

Ø  Прочитайте текст. Сформулюйте питання, на яке дається відповідь у висловлюванні.

Ø  Зробіть висновок про синтаксичну організацію тексту. Якого виду речення переважають?

Ø  Виконайте синтаксичний розбір виділеного речення; зазначте, до якої частини мови належить кожне слово.

Ø  Розберіть за будовою підкреслені слова.

Ø  Запишіть фонетичною транскрипцією слова щодня, святкуй, народження.

Ø  До слова люб’язним доберіть синоніми.

Ø  Усно провідміняйте словосполучення десять хвилин.

Ø  Поміркуйте, чому автор уживає тире в першому реченні.

Ø  Складіть роздум-ствердження „Незбагненно важка робота – гострити душу”. Уживайте односкладні речення. В означено-особових підкресліть присудки.

 Твоя душа – мов гостра сокира. Не дозволяй, щоб вона затупилася. Щодня гостри її потроху. Затримайся на десять хвилин, аби послухати музику. Коли можеш, влаштовуй собі прогулянки. Щодня обнімай тих, кого любиш, і скажи кожному з них: „Ти мені дорогий”. Святкуй річниці, дні народження, іменини і все, що собі пригадаєш. Будь люб’язним з усіма, а також зі своїми найближчими і з домашніми. Усміхайся. Молися. Допомагай тим, хто цього потребує. Зроби для себе щось приємне. Підніми голову й прагни до неба.

Б. Ферреро

Картка ...

Ø Прочитайте текст. Визначте тему та основну думку. Чи погоджуєтеся ви з порадами автора?

Ø Визначте засоби зв’язку між реченнями другого й третього абзацу (лексичні, морфологічні, синтаксичні). Чи виправдане часте вживання одного й того самого слова?

Ø З кожного речення випишіть по одному словосполученню, згрупуйте їх за типами зв’язку між головним і залежним словом (слідкуйте, щоб були представлені усі три види). Охарактеризуйте словосполучення за будовою, способом вираження головного слова, синтаксичними відношеннями між словами (атрибутивні, об’єктні, обставинні).

Ø Доведіть, що виділені курсивом конструкції не є словосполученнями.

Ø Знайдіть у тексті фразеологізм, поясніть його значення. Поміркуйте, чи можна такі конструкції вважати словосполученнями. Що про це кажуть науковці?

Ø Складіть діалог про тактовне спілкування учителя й учня. Ситуацію придумайте самі. 

   Вибач! Чи часто ти вимовляєш це слово, визнаючи свої помилки? Чи вмієш зізнатися в цьому й розкаятися, попросити вибачення за біль, якого завдав іншій людині своєю нетактовністю, грубістю, брехнею чи несправедливою думкою.

Це дуже важко. Але це, мабуть, основний показник дорослості й зрілості людини.

Немає такої людини, яка ніколи в житті не вчинила б так, щоб довелося розкаюватися й просити вибачення. Рецептів на всі випадки життя не існує, але є одне правило: спробуй поставити себе на місце людини, якій ти завдав незручності, неприємності або яку образив, і йди за своєю інтуїцією, щоб виправити становище. Основне, щоб вона відчула, що ти щиро хочеш повернути собі її прихильність, і тоді в тебе все вийде.

Прохати вибачення іноді простіше з квіткою або шоколадкою в руці. Якщо ти не маєш мужності зізнатися у своїй неправоті особисто, напиши листа або скористайся „примирливою” жартівливою листівкою. Так чи інакше, тобі обов’язково треба подолати себе, як-то кажуть, зняти камінь із душі.

     А. Єланська

Кулик не велик, а все-таки птиця!

Кулик не велик, а все-таки птиця!

Фундація Українського Вільного Університету визначила переможців Літературно-наукового конкурсу Фонду Воляників-Швабінських за 2017 рік і 24 листопада 2018 року в приміщенні Національної спілки письменників України  вручила винагороду переможцям. 
 Першою премією відзначено Віктора Брехуненка за популярну наукову працю “Війна за свідомість”. Спираючись на наукові арґументи, автор спростовує ключові російські міфи про Україну та українську історію.
    

       Другі премії призначено таким авторам:

– Оксані Дзері за дослідницьку працю “Біблійна інтертекстуальність і переклад”, яка здійснює  науковий аналіз біблійних перекладів і концепцій Святого Письма, які лягли в основу писань і перекладів різних письменників;

– Марії Візінській за шкільний посібник “Робота з текстом на уроках української мови як засіб активізації когнітивно-дослідницької діяльності учнів”. Автор подає цінний дидактичний матеріал, який сприяє формуванню національно свідомої, духовно багатої мовної особистості школярів; (Дякую!!!)

– Олегові Чорногузу за збірку есеїв та поезій “Вогнеслов”. У своїх гострих есеях автор дає нищівну відповідь на московські наклепи проти українців в інформаційному просторі...  Докладніше тут...

         Зміст посібників “Робота з текстом...”, приклади завдань тут:

Не прогадаєте!

  Вивчаймо граматику на основі добірного, повнозерного тексту!

     Готуючись до занять, учителі перебирають силу-силенну книжок, щоб наповнити зміст необхідною комунікативною темою, дібрати висловлювання з певною будовою речень, пунктограмами, орфограмами, лексемами тощо. Пропоную словесникам усе в одному - цікаві посібники для роботи на уроках української мови (вивчення теми на основі тексту, комплексні завдання, що й передбачає компетентнісний підхід). 

   Посібник “Робота з текстом на уроках української мови...” схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах  комісією з української мови Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (інформація в книжці на с. 2). Перша частина (376 сторінок практичних завдань). Друга книжка  (ІІ і ІІІ частини, 440 сторінок).  Пропоную електронний формат.
       Якщо зацікавитесь, пишіть у коментарях, приватних сповіщеннях у фейсбуці або телефонуйте за номером 0986155904. Зміст посібників, зразки завдань можна переглянути  нижче + тут + тут:     
             

Приклад:

Картка 11

Ø  Прочитайте. Сформулюйте запитання, на яке дається відповідь у тексті. Який висновок ви зробили для себе? Пригадайте художні твори, у яких порушується така ж проблема. Кого мають на увазі українці, коли кажуть, що людина має трьох матерів?

Ø  Виділені речення спишіть, розставляючи розділові знаки при прямій мові. Побудуйте структурні схеми.

Ø  Поясніть, як змінилися б пунктограми, якби текст записати у формі діалогу.

Ø  З передостаннього абзацу випишіть дієслова, поставте їх у формі умовного та наказового способів.

Ø  Знайдіть п’ять  слів з ненаголошеними голосними в значущих частинах, прокоментуйте написання. Чи однакові правила ви застосуєте для пояснення цих орфограм?

Ø  Поясніть значення підкреслених слів. До якої групи лексики за походженням і вживанням вони належать? Доберіть синоніми.

Ø  Виконайте усний морфологічний розбір прикметника отчої.

Ø  Слово народжує розберіть за будовою, поділіть його на частини для перенесення з рядка в рядок.

Ø  Іменники земля, мати, сонце, трава запишіть у формі кличного відмінка однини та множини. Складіть речення з прямою мовою, використовуючи ці слова в ролі звертань.

Ø  Використовуючи речення з прямою мовою, складіть твір-роздум чи есе „Така нам буде  Україна, які у нас будуть серця” (Т.Майданович) –  (І варіант), „Вклонімось  матері у ноги за всі турботи і жалі” (М. Сингаївський) –  (ІІ варіант) або ж діалог на тему „Чи потрібна сучасному українцеві національна свідомість?” (у парах, ІІІ варіант).

Та все ж настав день, коли в Русина вичерпалась сила… І впав Іванко на землю… І раптом в черленому полум’ї маків зобачив свою матір.

Лежи лебедику лежи  шептала.  Набирайся від рідної землі снаги.

Він дотепер не відав, що рідна земля силою і красою напуває.

„Чом ти, мамо, раніше мені про це не говорила?”

 „Бо не було при моєму житті, коли ти ріс, отчої землі… У Візантії віяли вологі вітри, вітри спили моє здоров’я” .

Але ж бо ти тут!  вигукнув Іван.  Як ти могла встати з могили, коли плита важка, її можуть підняти лише архангельські труби в день страшного суду?

„Що ти, сину, знаєш про силу матерів… Я сьогодні тут, щоб сказати: моя дитина – не сирота… У кожної людини є дві матері. Перша – це жінка, яка народжує дитину в муках, друга – рідна земля. Без першої матері діти стають сиротами. Без другої, навіть багаті – жебраками. І не вір жебракам, які глаголять, що ніби скрізь на світі однаково світить сонце, і не вір їм, що скрізь однаково шепчуть трави, і бійся тих жебраків гірше дияволів, бо диявол супроти зрадника – ангел”.
„Я запам’ятаю твої слова, мамо”.                                            Р. Федорів

Молоді словесники в Назавизові

Щоб мати право вчити, 
потрібно вчитися самому

Цьогорічний День української писемності та мови молоді словесники району святкували в Назавизівській ЗОШ І-ІІІ ступенів (виконувач обов’язків директора Людмила Магеровська). Відвідали урок у 9 класі («Розділові знаки в складносурядному реченні»), який майстерно провела Анжела Максим’юк, активізуючи пізнавальну діяльність школярів інноваційними стратегіями. Під час  аналізу навчального заняття йшлося про фахову культуру уроку, соціальне спрямування сучасних освітніх технологій, компетентнісний підхід до вивчення української мови, вироблено алгоритм застосування компетентнісно зорієнтованих завдань.

Під керівництвом керівника школи становлення педмайстерності Магди Сіщук учителі потренувалися в написанні власного висловлення, бо ж педагогічне кредо методичної майстерні – «Щоб мати право вчити, потрібно вчитися самому».

Учасники семінару побували на святі «Мова – це пісня душі, покладена на слова». І урок, і захід слугували одній меті – допомогти учням збагнути таїну слова. Тому воно кожне (те слово) бриніло любов’ю, вибруньковувало свіжістю, жовтокосою чарівною осінню стелилося до ніг, сонячною іскрою спалахувало на вранішньому небі, відлітало маминими вишиваними рушниками, умивалося блискучо-голубими плесами річок наших, одягало прозорі сонячні ризи й тихо, а то й дзвінко пливло у світ. «Я – оберіг твій, дитино, – шептало. – Бережи мене, шануй, «чистіше від сльози» нехай я буду».

Семінар у Гаврилівці

Ми і далі співпрацюємо

Гаврилівський ліцей Переріслянської ОТГ (директор Іван Миколайович  Приймак)  19 жовтня 2018 року гостинно приймав учителів української мови Надвірнянського району на семінарі «Можливості уроків української мови і літератури у формуванні ключових компетентностей школярів». Зміна парадигми шкільної освіти (компетентнісне навчання плюс  формування цінностей) ставить на перший план саме таку проблему.
Загальній темі семінару були підпорядковані показові уроки української літератури. Любов Володимирівна Гавкалюк працювала з п’ятикласниками над казкою Івана Франка «Фарбований Лис», використовуючи стратегії критичного мислення та інтегрованого навчання. 

Ольга Миколаївна Гринишин спрямувала хід заняття в 6 класі на формування соціальних і громадянських компетентностей (Микола Вороний. «Євшан-зілля»). Запитання й завдання, пропоновані учням, мали особистісне й компетентнісне спрямування.

Дарія Василівна Воробець запропонувала учасникам засідання взяти участь у теоретико-рольовому брифінгу «Формування творчих здібностей учнів шляхом упровадження інноваційних форм роботи».
 Марія Візінська, методист РІМЦ, провела ділову гру, під час якої педагоги вчилися організовувати освітню діяльність з урахуванням навичок ХХІ століття, які здатні забезпечити особисту реалізацію учня та успіх протягом усього життя; визначали методи, форми, прийоми, які «працюють»  і які «не працюють» на формування компетентностей; добирали завдання з розвитку мовленнєвої діяльності  школярів, що забезпечують компетентнісний зміст навчання.
 Практичний психолог Сідляр Ірина Василівна провела тренінг для профілактики емоційного вигорання вчителя «Коли робота стає не в радість».

        

Щира подяка директору ліцею Приймаку Івану Миколайовичу, його заступникам Одокію Володимиру Івановичу та Сідляр Світлані Василівні, які упродовж усього засідання були з нами й стали його активними учасниками.