Продовжіть чи продовжте?

     

        Часто навіть у підручниках з української мови трапляються помилки у творенні дієслів наказового способу другої особи множини, як-от: 

✅ Продовжіть речення....

✅ Визначіть відмінки іменників...

            Але такі форми утворено неправильно. 

Треба: 

✅ Продовжте речення...

✅ Визначте відмінки іменників...

✅  Оформте роботу... (а не ОФОРМІТЬ)

      Якщо в другій особі однини дієслово наказового способу має закінчення -и, то в другій особі множини  закінчення -іть: 

          писати:    пишИ – пишІТЬ, 

            знайти:      знайдИ – знайдІТЬ, 

             поділити:      поділИ  – поділІТЬ,

            ! лежати:          лежИ – лежІТЬ.

           Якщо ж у дієслові  наказового способу в другій особі однини  нульове закінчення, то в другій особі множини маємо  -те: 

    !лягти: ляж – ляжте,

                 читай – читайте, 

                 відшукай – відшукайте, 

                 обґрунтуй – обґрунтуйте, 

                 морщ – морщте,

                 руш – руште,

                 чисть – чистьте 

                 продовжуй – продовжуйте,  

ПРОДОВЖ (а не продовжи) – ПРОДОВЖТЕ, ВИЗНАЧ (а не визначи) – ВИЗНАЧТЕ).

ПІДТВЕРДЬТЕ (ПІДТВЕРДЬ), 

 ЗБІЛЬШТЕ (ЗБІЛЬШ).

   Не забуваймо також про заспіваймо, ходімо, робімо, малюймо, орудуймо, визначмо, визначаймо, продовжуймо, продовжмо, познайоммося...

                     Їж, їжмо, їжте

Скористаймося поясненням від Ніни Голуб:  -імо, -іть уживаємо в таких випадках: 

1) закінчення наголошене (ходімо, ходіть, пишімо, пишіть); 

2) у словах із наголошеним префіксом ви-, якщо ці слова без префікса мають наголошене закінчення (виберіть - беріть; випишіть - пишіть); 

3) у дієсловах із суфіксом -ну- (крикнути - крикнімо, крикнім); 

4) у дієсловах з основою на л або р після приголосного (підкресли, підкресліть; провітри, провітріть).