Українська мова

Синтаксис (посібник) тут


Від ЮЛІЇ МОРОЗ: Як зрозуміти, якого роду компанія, організація, підприємство тощо: «Google запровадила оновлення візуального дизайну» чи «Google запровадив оновлення візуального дизайну»?
Насамперед варто відштовхуватися від того, чи назва — відмінювана, чи ні.
📍 До невідмінюваних належать назви:
➡️ написані латинкою (Google, Amazon, Facebook, Meta, Roshen);
➡️ що містять дієслова («Чемні дівчата не сидять у просторих кабінетах»);
➡️ транслітеровані чи транскрибовані зі складних іноземних назв («Нью-Йорк таймз», «Інтернешнл маркетинг стретеджиз»).
1️⃣ Якщо назва невідмінювана, то рід визначаємо за родовим словом (наприклад, «компанія», «банк», «організація», «підприємство» тощо):
▫️ Google запровадила оновлення візуального дизайну (жіночий рід, бо родове слово — компанія).
▫️ Roshen уже довгі роки працює над тим, щоб її продукцією могли насолодитися в якомога більше країнах світу (жіночий рід, бо родове слово — корпорація).
▫️ «Закарбовано на кістках» вийшла навесні 2024 року (жіночий рід, бо родове слово — книжка).
2️⃣ Якщо назва відмінювана, то рід визначаємо за закінченням:
• іменники чоловічого роду найчастіше мають нульове закінчення;
• іменники жіночого роду найчастіше мають закінчення -а, -я;
• іменники середнього роду найчастіше мають закінчення -о, -е.
❕ Зверніть увагу, що коли біля відмінюваної назви є родове слово, то рід визначаємо саме за родовим словом. А коли родового слова немає, то рід визначаємо вже за самою назвою.
✔️ З родовим словом:
▫️ З початком війни організація «Госпітальєри» працює на передовій.
▫️ Пісенний конкурс «Євробачення» став приводом об’єднатись для української громади Лос-Анджелеса.
▫️ А от п'яту премію «Оскар» здобув Євген Мамут за спецефекти до культового фільму «Хижак».
▫️ У 2023 році група «Метінвест» скоротила виробництво готової продукції на 18 % проти 2022 року.
✔️ Без родового слова:
▫️ З початком війни «Госпітальєри» працюють на передовій.
▫️ Євробачення стало приводом об’єднатись для української громади Лос-Анджелеса.
▫️ А от п'ятий «Оскар» здобув Євген Мамут за спецефекти до культового фільму «Хижак».
▫️ У першій половині 2021 року «Метінвест» заробив $2,8 млрд чистого прибутку.
📎 Отже,
• чоловічий рід: «Гугл», «Фейсбук», «Рошен», «Метінвест», «Стаф», «Макдональдз»;
• жіночий рід: «Ікея», «Мета», «Дія»;
• середній рід: Євробачення;
• множина: Госпітальєри;
• невідмінювані (рід визначаємо за родовим словом): «Я бачу, вас цікавить пітьма» — ч. р. (бо «роман») або ж. р. (бо «книжка»); «Я працюю на цвинтарі» — ч. р. (бо «фільм»); «Нью-Йорк таймз» — ж. р. (бо «газета»); The Economist — ч. р. (бо «журнал»).
💬 Про це також писали Зоряна Мацюк і Ніна Станкевич у посібнику «Українська мова професійного спілкування»:
«Коли підмет виражений родовою та власною (умовною) назвою, присудок узгоджують із загальною, родовою назвою (Банк "Надра" / Банк "Мрія" / Банк "Інтелект" оголосив про збільшення видів послуг). У разі відсутності родового поняття, якщо умовна назва відмінювана, присудок узгоджується з нею граматично — за родом, числом ("Аваль" надав кредити), якщо вона невідмінювана, то присудок узгоджується з відсутнім родовим поняттям, напр.: "ІНКО" запропонував нові послуги».


Не нарощуємо:
1⃣ Римські числа:
▪ V том;
▪ у XXI столітті;
▪ Х поверх;
▪ ІІІ під’їзд.
2⃣ Номери томів, розділів, сторінок, таблиць тощо, якщо перед числом стоїть родове слово (том, розділ тощо):
▪ том 6;
▪ табл. 11;
▪ с. 35;
▪ у додатку 2;
▪ у таблиці 3;
▪ на малюнку 4;
▪ на сторінці 37.
3⃣ Кількісний числівник у непрямих відмінках:
▪ твори у 2 томах;
▪ Словник української мови в 11 томах;
▪ вистава на 3 дії;
▪ поема з 4 частин.
4⃣ Назви класу, курсу, групи, студії, каналу тощо:
▪ 2 клас; у 2 класі;
▪ 10 клас; із 10 класу;
▪ 1 курс; на 1 курсі;
▪ 33 група; від 33 групи;
▪ 5 канал; на 5 каналі;
▪ 2 студія; у 2 студії.
5⃣ Роки, що позначають календарні дати:
▪ 945 рік до н. е.;
▪ рік 1221;
▪ 1664, 1665 роки;
▪ 14 січня 2017 року;
▪ у лютому 2018 року;
▪ наприкінці 2019 року.
❕ Увага! Якщо порядковий номер року не належить до конкретної системи літочислення, відмінкові закінчення нарощуємо:
▪ 2-й рік навчання;
▪ 56-й рік видання.
6⃣ Числа місяця, якщо після числа стоїть назва місяця:
▪ 1 січня;
▪ 9 листопада;
▪ 31 грудня.
❕ Увага! Але якщо назву місяця випущено, поставлено перед числом або окремо від числа позначено іншим словом, відмінкові закінчення нарощуємо:
▪ травня 14-го;
▪ числа 27-го.
7⃣ Кількісний числівник у родовому відмінку однини, що є першою частиною складних іменників та прикметників:
▪ 50-річчя;
▪ 200-річчя;
▪ 30-кілометровий;
▪ 20-годинний.
8⃣ Нумеровані військові з’єднання та підрозділи:
▪ 72 окрема механізована бригада;
▪ у 72 окремій механізованій бригаді;
▪ 6 АК;
▪ 128 ОГПБр.




Числівник

Школа онлайн:






!!!!!http://www.nsj.gov.ua/files/1554109200Kabysh_Ukr_mova_dlya_suddiv_with_cover.pdf
Шпаргалка
Каталог електронних ресурсів
Синоніми

Рід іменників + тут 
Родовий відмінок + тут + + тут (відео)
Як треба звертатися. Кличний відмінок + тут + тут
****
Пасивні дієприкметники чи дієслова на -но, -то:

Дієслова на -ся


Помітила, що великою проблемою для багатьох є чергування, зокрема чергування і — й.
Розповім про складні ситуації. Але спершу коротко про основні правила:
➡ «І» вживаємо:
1) між приголосними:
▫ Вірю в пам’ять і серце людське.
▫ Він іде.
▫ Тут ідеться про народні звичаї.
2) після паузи, що на письмі позначена крапкою, комою, крапкою з комою, двокрапкою, крапками, перед словом або складом, який починається на приголосний:
▫ Нема вже тієї хатини. І я в сивині, як у сні.
▫ Він, імовірно, нічого не зробить.
3) на початку речення та слова:
▫ І долом геть собі село понад водою простяглось.
▫ І приковують [гори] до себе очі, і ваблять у свою далечінь імлисту.
▫ Імовірне водопілля цього року.
➡ «Й» вживаємо:
1) між голосними:
▫ У садку співали Ольга й Андрій.
▫ Оце й уся врода.
▫ Квітли вишні й одцвітали.
2) між голосним і приголосним:
Навчає баєчка великого й малого.
▫ На траві й квітках росинки, шелестіння й гомін гілки, щебетання й пісня пташки.
▫ Про все це йдеться у пропонованому читачеві довідникові.
▫ Висока ймовірність захворіти.
▫ Вона йде.
▫ Високе ймення — патріот.
➡ Тільки «і» вживаємо:
1) якщо зіставляємо поняття:
▫ Дні і ночі.
▫ Батьки і діти.
▫ Правда і кривда.
▫ Просте і складне речення.
2) перед словом, на початку якого стоять букви й, є, ї, ю, я:
▫ Ольга і Йосип — друзі.
▫ Світлана і Єва навчаються в коледжі.
▫ Василь і Юрій повернулися додому.
▫ Куди, для чого, хто і як?
📍 А тепер зверніть увагу на це правило:
Після букв й, я, ю, є, ї вживаємо єднальні сполучники «і» або «та»:
▫ Неподалік вони побачили зелений гай і (та) широку долину.
▫ Нехай збудуться моя і твоя мрії.
▫ Юнак грає і (та) співає.
▫ Випускники висловили свої найпотаємніші мрії і (та) обережні прогнози.
❕ Правило просте, але не повне. Правопис не уточнив важливого нюансу.
➡ «Й» ми не писатимемо, коли я, ю, є позначають два звуки, бо тоді в нас вийде забагато «й» на сантиметр квадратний:
❌мо[йа] й твоя мрії
✅мо[йа] і твоя мрії
❌гра[йе] й співає
✅гра[йе] і співає
❌чита[йу] й малюю
✅чита[йу] і малюю
📍 Але бувають випадки, коли я, ю, є позначають тільки один звук, пом’якшуючи попередній приголосний. Тоді в тих словах ще одного звука [й] немає. Саме в такому разі ми пишемо «й»:
▫ смієть[с’а] й радіє (тобто, по суті, тут «й» стоїть після [а]);
▫ сп[л’у] й бачу сни;
▫ довело[с’а] й цього разу;
▫ пахне свіжіс[т'у] й ніжністю.
➡ Навіть сам правопис наводить такі приклади:
▫ На траві й квітках росинки, шелестіння й гомін гілки, щебетання й пісня пташки.
Ось для чого ми вивчали фонетику 🙂
Користуйтеся на здоров’я!
.
.

Для вивчення мови:

Навчання синтаксису на уроках української мови у 8-9 класах : метод. посібник / Н. Б. Голуб, Л. В. Галаєвська. – К. : ТОВ «КОНВІ ПРІНТ», 2018. – 128 с.


Інтерактивні вправи:

Мнемонічні фрази для деяких правил
Складні випадки узгодження 
присудка з підметом
     При написанні речень з підметом, до складу якого входять числівники або числові назви, слід орієнтуватися на такі правила:

     Дієслово-присудок ставиться в однині
     Якщо підмет виражений лише збірним іменником, що має кількісне значення:
Більшість голосувала проти.
Частина натовпу відійшла.
     Якщо до складу підмета, крім збірного іменника, входить іменник у множині, що означає неживі предмети:
Кілька відер води бухнуло на вогонь. Ряд будинків підлягає ремонту.
     Якщо після підмета зі значенням збірності стоїть кероване слово в однині:
Більшість студентства підтримала цей захід.
     Якщо підмет виражений іменниковим сполученням:
Вже минуло з того часу три довгі роки.

Дієслово-присудок ставиться у множині

     Якщо підмет виражений кількісним числівником:
Четверо друзів зустрілись у парку. Три бійці пішли з командиром.
     Якщо при підметі є керовані іменники у формі множини на означення осіб:
Більшість студентів добре вчать-ся. Кілька учнів прийшли із запізненням. Решта відпочивальників готуються до від’їзду.



 Асиміляція груп приголосних

   - зш на початку слова — [ш:] «-1»
   - зс на початку слова — [с:] «-1»
   - зж — [ж:] «-1»
   - сш — [ш:] «-1»
   - жз — [з:] «-1»
   - чц — [ц:] «-1»
   - тч — [ч:] «-1»
   - тц — [ц:] «-1»
   - ться — [ц':а] «-2»

• дзвінкі — «Буде гоже ґедзю у джазі»
• глухі — «Цап хоче фісташку» 
• м’які — «Де ти з’їси ці лини, Ридзю?» (стають м’якими перед я, ю, є, і, ь; й — завжди м’який)
• шиплячі — «Ще їжджу» (щ = ш, ч)
• свистячі — «Сце їздзу» (наче попередній вислів по-дитячому :) )

• губні — «Мавпа Буф»


До того ж потрібно пам’ятати пари приголосних:
• дзвінкі та глухі: б-п, д-т, з-с, ж-ш, ґ-к, г-х, дж-ч, дз-ц
• свистячі та шиплячі: с-ш, з-ж, ц-ч, дз-дж
Коли два різні приголосні йдуть підряд, нам складно їх вимовляти, тому відбувається асиміляція — перший приголосний уподібнюється другому, другий при цьому залишається без змін. Тобто:
• глухий + дзвінкий = дзвінкий + дзвінкий: футбол = [фудбол] (щоб знати, на який звук замінити, треба знати пари приголосних)
• дзвінкий + глухий = глухий + глухий, це відбувається тільки 
   - на початку слова: зсунути = [ссунути] = [с:унути]
   - та в 5 словах-винятках: легко, вогко, кігті, нігті, дьогтю — усередині у всіх звук [х]
   - АЛЕ в інших випадках усередині слова НЕ відбувається: діжка = [діжка]
• твердий + м’який = м’який + м’який: Дніпро = [д'н'іпро] — тут «н» уже м’який, бо стоїть перед «і», а «д» може стати м’яким (бо входить у вислів м’яких)
• твердий + губний + і/ю/я/є = м’який + губний + і/ю/я/є: світло = [c'вітло] (зауважимо: тут в — не м’який, а пом’якшений, але на ЗНО достатньо знати лише м’які)
• свистячий + шиплячий = шиплячий + шиплячий: зчистити = [жчистити]

• шиплячий + свистячий = свистячий + свистячий: ложці = [лоз'ц'і] (тут також відбулася асиміляція за м’якістю)


Українська мова НЕ любить, коли підряд багато приголосних чи багато голосних, тому:
• на початку перед приголосним — голосний (У Києві, І йшли)
• на початку перед голосним — приголосний (В Україні, Й ішли)
• між голосними ставимо приголосний (експонат У музеї, Андрій І Василь)
• між приголосними — голосний (покласти В узголів’я, Олена Й Іванка)
• після голосного перед приголосним — приголосний (оселя В рушниках, Анна Й Петро)
• перед наступним словом, яке починається на в, ф, св, льв, сф, тв, цв, кв тощо — У (вишня У цвіту)
• перед наступним словом, яке починається на й, я, ю, є, ї — І (Марія І Йосип)


В українській мові багатий синонімічний ряд має дієслово ЗРОЗУМІТИ «правильно сприйняти зміст, значення, суть».
Серед синонімів знайдуться слова для різних комунікативних ситуацій, на всі випадки життя:
🔹 стилістично нейтральні: збагнути, з’ясувати, усвідомити, осягнути, осмислити, розібрати, розгадати, уловити;
🔹 розмовні: утямити, уторопати, утнути, убагнути, зметикувати, змізкувати, розкусити, розторопати, порозуміти, прирозуміти, промкнути, схопити, ухопити;
🔹 просторічно-фамільярні: домудруватися, докумекатися, укумекати, розкумекати, розчовпати, розчухати, розшолопати, ушолопати, утелепати, допетрати, змикитити;
🔹 застарілі: зглибити, змислити, урозуміти;
🔹 діалектні: ви́розуміти, доглупатися, дотуматися, дотумкати, доумитися, зміркувати, імкнути, порозуміти, похопити, пошняпати, промкнути, роздлу́бати, розчу́мати, розчурукати, розшулічити, розтямкува́ти, стямкувати, утямкува́ти, удобáрити, ужамáти, ушу́пити.
Ці дієслова не лише добре ілюструють багатство та розмаїтість української лексики, а й дають поживу для всіляких каламбурів, як-от: Петро змикитив, а Микита допетрав.




/>






Коли не ставимо кому в складнопідрядних реченнях.
Між головною і підрядною частиною складнопідрядного речення кому не ставимо в таких випадках:
1⃣ Якщо перед сполучним словом або сполучником підрядності стоїть частка «не»:
▫ Мене цікавить не як це сталося, а які можливі наслідки цього факту.
▫ Хотілось би знати не що він сказав, а як він сказав.
▫ І тому ходять не щоб подивитись якийсь конкретний фільм, а просто йдуть в кіно.
2⃣ Якщо перед сполучним словом або сполучником підрядності стоїть повторювальний сполучник сурядності:
▫ Учнів цікавило у друкарні і як народжуються газети, і як друкуються книги.
▫ Треба бути уважним і коли обставини цьому не сприяють.
▫ Вона нетерпляче розпитувала і як вони почуваюся, і що вони відвідали.
3⃣ Якщо підрядне речення складається тільки з одного відносного слова з прийменником чи без нього:
▫ Черниш теж кричав, не пам’ятаючи що.
▫ Підв’язуючи світлий виноград, сміється дівчина не знати з чого.
▫ Заснула, незчувшись коли.
▫ Тяжко, важко нудить світом, не знаючи за що.
📍 Примітка. Якщо до відносного слова прилягає інше слово або при ньому є частка, то кому ставимо:
▫ Я не дуже пам’ятаю, що саме.
▫ Я не знаю, що ще.
📍 Але: комами не виділяємо підрядні, що складаються зі стійких словосполучень «невідомо хто (де, коли...)», «хто завгодно», «де попало», «(є) над чим попрацювати» тощо:
▫ Парубок обертається на стук і невідомо кому погрожує кулаком.



*****

Редакторка Ольга Васильєва

Про особливості координації присудка з підметом.
1️⃣ Якщо до складу підмета входять збірні числівники (двоє, троє, четверо, п 'ятеро та ін.), можливі обидві форми присудка:
📌 Троє орків зашкварилося в танку. / Троє орків зашкварилися в танку.
2️⃣ Якщо підмет має у своєму складі числівник, який закінчується на один (21, 71, 161 тощо), присудок ставимо у формі однини:
📌 21 студент склав залік.
3️⃣ Але якщо перед підметом, який має у своєму складі числівник, що закінчується на один, стоїть займенник-означення у формі множини (усі, ці, ті, ваші), дієслово узгоджуємо з займенником у множині:
📌 Усі 31 учень вибігли в коридор.
4️⃣ Якщо числівник у складі підмета закінчується на два, три, чотири, присудок ставимо у формі множини:
📌 Три робітники зайшли до цеху.
5️⃣ Однина можлива тоді, коли повідомленню надається безособового характеру:
📌 Було звільнено три робітники.
6️⃣ При підметах із числівниками від п’яти і більше присудок може стояти і в однині, і в множині:
📌 Сімдесят шість студентів взяли участь у конкурсі. / Сімдесят шість студентів взяло участь у конкурсі.
7️⃣ Підмети зі словами багато, чимало, трохи, кілька, декілька, безліч, більшість, меншість, решта, низка, частина вимагають від присудка форми однини:
📌 Багато студентів нашої групи гарно вчиться.
8️⃣ Множина вживається тоді, коли підмет чи присудок — однорідні члени:
📌 Чимало приватних засновників і потенційних інвесторів чекають на сприятливіший інвестиційний клімат.
9️⃣ Множина вживається й тоді, коли підмет і присудок відділені підрядним реченням:
📌 Багато фірм, які володіють достатніми інвестиційними ресурсами, досягли комерційного успіху.
1️⃣0️⃣ При складеному підметі, вираженому прийменниковим сполученням іменника у називному відмінку з іменником в орудному відмінку, присудок ставимо у множині, якщо він вказує на рівність двох осіб:
📌 Студент із викладачем добре підготувалися до зустрічі відомого науковця.
1️⃣1️⃣ Але якщо іменник, який в орудному відмінку супроводить називний, є додатком, присудок узгоджується лише з простим підметом в однині:
📌 Він зі своїм товаришем пішов до бібліотеки.
1️⃣2️⃣ При підметі, вираженому займенником хто, присудок ставимо в однині:
📌 Усі, хто прибув на конференцію, зареєструвалися.
1️⃣3️⃣ Коли підметом є словосполучення із займенниками дехто, дещо, ніхто та ін., присудок теж вживаємо в однині:
📌 Дехто з присутніх участі в голосуванні не брав.
1️⃣4️⃣ Якщо до складу підмета входить прикладка, виражена іменником іншого, ніж підмет, роду, присудок у цих випадках узгоджується в роді з підметом, а не прикладкою, бо прикладка — поняття вужче, видове, а підмет — ширше, родове:
📌 Виставка-продаж була влаштована в Палаці мистецтв.
1️⃣5️⃣ Коли підмет виражений загальною (родовою) та власною назвою, присудок узгоджують із загальною:
📌 Банк "Надра" оголосив себе банкрутом.
1️⃣6️⃣ У разі відсутності родового поняття, якщо умовна назва відмінювана, присудок узгоджується з нею граматично — за родом, числом:
📌 "Надра" заборгували бюджету 366 млн грн.
1️⃣7️⃣ Якщо назва невідмінювана, то присудок узгоджується з відсутнім родовим поняттям:
📌 "ІНГО" запропонувала нові умови добровільного медичного страхування.
1️⃣8️⃣ Якщо підмет виражений абревіатурою, присудок орієнтується на граматичний рід ключового слова:
📌 "РБК-Україна" взяло інтервʼю у премʼєр-міністра Шмигаля.
1️⃣9️⃣ Якщо абревіатура морфологізувалася в іменник, присудок узгоджується з її граматичними ознаками роду та числа:
📌 ВАК (Вища атестаційна комісія) постановив ухвалу.
2️⃣0️⃣ При займеннику "ви", який вживається для вираження пошани до однієї особи, присудок ставимо в множині:
📌 Може, ви, дядечку, чого-небудь попоїли б (І. Карпенко-Карий).
📖 Джерела:
З. Мацюк. Українська мова професійного спілкування.
Офіційний сайт української мови. Синтаксис і пунктуація.
Говорімо та пишімо правильно!


УКРАЇНСЬКІ відповідники іншомовних слів 

A

абсолютний – цілковитий, повний
аграрний – земельний
адекватний – рівнозначний
азарт – запал
акомпанувати – пригравати
активний – діяльний
актуальний – нагальний, дійсний
аналіз – розбір
аргумент – доказ
асиміляція – розчинення

Г

герметичний – непроникливий, непропускний
гіпотетичний – здогадний, домислений
голкіпер – воротар
гуманність – людяність

Д

дайджест – короткий виклад
дебати – обговорення
девальвація – знецінювання, знецінення
деградація – занепад
деструктивний – руйнівний
дефект – вада, хиба, недолік
директива – настанова, вказівка, наказ
дистилювати – очищувати
дистриб’ютор – розповсюджувач
дискомфорт – незручність
дискусія – обговорення
диференціація – розподіл
домінувати – панувати, переважати
дуель – поєдинок, двобій, герць

Е

еквівалент – відповідник
експлуатація – визиск
екстрений – негайний, спішний, невідкладний
електорат – виборці

І

ігнорувати – нехтувати, легковажити
ідентичний – тотожний, такий самий
ілюмінація – освітлення
іманентний – властивий, притаманний
імідж – образ
імітація – уподібнення
імпорт – ввезення
інвестиція – вкладення
індиферентність – байдужість
індустрія – промисловість
інертний – млявий, байдужий
інтервенція – втручання, вторгнення
інтернаціональний – міжнародний

К

коаліція – об’єднання
комерційний – торговельний
компенсація – відшкодування
комфорт  – зручність
комфортабельний – зручний
конденсувати – збирати, скупчувати, нагромаджувати
конкретний – означений, визначений
конкурент – суперник;
конкурс – змагання, суперництво
консолідувати – об’єднувати, згуртовувати
контракт – договір
контрастний – протилежний
конфронтація – протистояння
концентрація – зосередження, скупчення
корективи – поправки
кредитор – боргувальник, позикодавець
кримінальний – злочинний, карний
кулінарія – куховарство

Л

легітимний – законний;
ліквідація – знищення, скасування
лімітувати – обмежувати
лінгвіст – мовознавець

М

маклер – посередник
марґінес – поле, берег
маркетинг – торгівля
менеджмент – керування
менеджер –  управлінець
менталітет – склад розуму
метод – спосіб;
мобільність – рухомість
модель – зразок, взірець
модернізація – оновлення
момент – мить
моментальний – миттєвий
моніторинг – вивчення, дослідження
монумент – пам’ятник
мотив – спонука, привід, причина

Н

натуральний – природний;
негативний – заперечний, заперечливий, відмовний
нівелювати — вирівнювати, перен. – усувати відмінності між чимось
нюанс – відтінок
нюанси – тонкощі

О

об’єктивний – безсторонній
оригінал – першотвір

П

параметр – міра, величина
паритет – рівність
пасивний – бездіяльний
плюралізм – множинність
полеміка – суперечка, обговорення
потенційний – можливий
прайс-лист – цінник
претензія – домагання, нарікання
преференція – пільга, перевага
преціозний – витончений, манірний
провайдер – постачальник
прогноз – передбачення
прогрес – поступ
пролонгований – продовжений
промоутер – штовхач, штовхайло, просувач
протектор – заступник, покровитель

Р

радикальний – докорінний, рішучий
реалізувати – здійснити
ревізія – перевірка
регенерація – оновлення, відтворення
регрес – занепад
резолюція – рішення, ухвала, постанова, розпорядження, висновок
резонанс – відголос
результат – наслідок, підсумок
реконструкція – відбудова, відтворення, перебудова
ренесанс – відродження
рентабельний – дохідний
репродукувати – відтворювати
респектабельний – поважний
реставрація – відновлювання, відбудова
ресурси – запаси
реформа – перетворення,  перебудова
референт – помічник
ротація – зміна, чергування

С

сервіс – обслуговування
симпозіум – засідання
симптом – ознака
синтез – єднання, поєднання, сполучення
синхронно – одночасно
соціальний – суспільний;
соціологія – суспільствознавство
спікер – речник;
спічрайтер – складач промов
спонсор – доброчинець, благодій
стабільність – сталість, незмінність, постійність
стагнація – застій
стрес – напруга, потрясіння
структура – будова
суб’єктивний – особистий
сфера –  царина

Т

толерантність – терпимість
трансформація – перетворення
тротуар – хідник

Ф

фактичний – справжній, дійсний
фоловер – інтернет-дописувач
форум – зібрання
фундаментальний – ґрунтовний, докладний

Х

хобі – захоплення

Ш

шоу – видовище

2 коментарі:

  1. Ткаченко Н.Г.28 листопада 2020 р. о 18:10

    З задоволенням відвідала ваш сайт.
    Знайшла багато цікавого, порівняла з роботою нашої системи, дещо взяла для впровадження в роботу з карками Домана.
    https://mamabook.com.ua/kartochky-domana-yly-chemu-mozhno-nauchyt-rebenka-za-30-sekund/
    Так тримати, бажаю творчих успіхів і багато гарних, постійних користувачів. Директор ЦБС Ткаченко Н.Г.

    ВідповістиВидалити
  2. Maria Vizinska18 грудня 2020 р. о 15:27

    Дякую за відгук.

    ВідповістиВидалити

Підписатися на: Дописи (Atom)