середа, 19 грудня 2018 р.

Людина, яка відчула вітер змін, мусить будувати не щит од вітру, а вітряк.. (Стівен Кінґ)

Хмарні сервіси - данина моді чи необхідність?
       Звичайно, необхідність. Такого висновку дійшли вчителі української мови і літератури на засіданні школи професійної майстерності, що проходило в Ліснотарно- вицькому НВК  (директор Василь Васильович Івасик).         
 Майстер-клас Юлії Анатоліївни Девятової додав оптимізму навіть тим, хто вважав, що високі хмари їм не підвладні.   
Марія Іванівна Романюк поділилася досвідом щодо ефективного використання онлайн-сервісів у підготовці учнів до ЗНО.


         Без інноваційних технологій нам не обійтися. Та найтоншим скрипковим смичком, що трепетно торкається наших душ, є, безперечно, слово.
Я дякую Богу за все: 
За життя, за дітей, 
За улюблену працю.
Я дякую Богу й за те,
Що дозволив душі
На папір виливатись,-
під назвою «Промінь Божої Ласки» презентувала власну поетичну творчість Ганна Василівна Шуляк, вірші якої покладені на музику вчителем музичного мистецтва Дем'янівим Василем Михайловичем. 
        Низький уклін батькові Ганни Василівни, який на схилі літ зберіг чисту душу, непроминальну любов до рідного села, до України, велику шану до тих, хто в різні часи виборював волю для нашої держави. Свої і мамині вірші читали й дочки. Воістину «від батька до сина, від матері доні добро передай».
Кладу на голову хустину, 
Вклякаю в тихому кутку
Й молюсь за тебе, Україно,
За твою долю нелегку.
Пошлю молитву через грози,
Крізь темінь заспаних ночей,
Щоб не лились ніколи сльози
Із голубих твоїх очей.
Щоб не марніла ти в скорботах,
Не в'янула твоя краса,
Я дуже, дуже прошу Бога,
Котрий єси на Небесах.
Вимолюю, що в моїх силах,
За все і всіх, що щастя ждуть.
Й за тих, що у німих могилах
Твій спокій й досі бережуть.
                           Ганна Шуляк

Немає коментарів:

Опублікувати коментар