Українська мова

Синтаксис (посібник) тут


Не нарощуємо:
1⃣ Римські числа:
▪ V том;
▪ у XXI столітті;
▪ Х поверх;
▪ ІІІ під’їзд.
2⃣ Номери томів, розділів, сторінок, таблиць тощо, якщо перед числом стоїть родове слово (том, розділ тощо):
▪ том 6;
▪ табл. 11;
▪ с. 35;
▪ у додатку 2;
▪ у таблиці 3;
▪ на малюнку 4;
▪ на сторінці 37.
3⃣ Кількісний числівник у непрямих відмінках:
▪ твори у 2 томах;
▪ Словник української мови в 11 томах;
▪ вистава на 3 дії;
▪ поема з 4 частин.
4⃣ Назви класу, курсу, групи, студії, каналу тощо:
▪ 2 клас; у 2 класі;
▪ 10 клас; із 10 класу;
▪ 1 курс; на 1 курсі;
▪ 33 група; від 33 групи;
▪ 5 канал; на 5 каналі;
▪ 2 студія; у 2 студії.
5⃣ Роки, що позначають календарні дати:
▪ 945 рік до н. е.;
▪ рік 1221;
▪ 1664, 1665 роки;
▪ 14 січня 2017 року;
▪ у лютому 2018 року;
▪ наприкінці 2019 року.
❕ Увага! Якщо порядковий номер року не належить до конкретної системи літочислення, відмінкові закінчення нарощуємо:
▪ 2-й рік навчання;
▪ 56-й рік видання.
6⃣ Числа місяця, якщо після числа стоїть назва місяця:
▪ 1 січня;
▪ 9 листопада;
▪ 31 грудня.
❕ Увага! Але якщо назву місяця випущено, поставлено перед числом або окремо від числа позначено іншим словом, відмінкові закінчення нарощуємо:
▪ травня 14-го;
▪ числа 27-го.
7⃣ Кількісний числівник у родовому відмінку однини, що є першою частиною складних іменників та прикметників:
▪ 50-річчя;
▪ 200-річчя;
▪ 30-кілометровий;
▪ 20-годинний.
8⃣ Нумеровані військові з’єднання та підрозділи:
▪ 72 окрема механізована бригада;
▪ у 72 окремій механізованій бригаді;
▪ 6 АК;
▪ 128 ОГПБр.




Числівник

Школа онлайн:








Як треба звертатися. Кличний відмінок + тут + тут
****
Пасивні дієприкметники чи дієслова на -но, -то:

Дієслова на -ся

Для вивчення мови:

Навчання синтаксису на уроках української мови у 8-9 класах : метод. посібник / Н. Б. Голуб, Л. В. Галаєвська. – К. : ТОВ «КОНВІ ПРІНТ», 2018. – 128 с.


Інтерактивні вправи:

Мнемонічні фрази для деяких правил





Складні випадки узгодження 
присудка з підметом
     При написанні речень з підметом, до складу якого входять числівники або числові назви, слід орієнтуватися на такі правила:

     Дієслово-присудок ставиться в однині
     Якщо підмет виражений лише збірним іменником, що має кількісне значення:
Більшість голосувала проти.
Частина натовпу відійшла.
     Якщо до складу підмета, крім збірного іменника, входить іменник у множині, що означає неживі предмети:
Кілька відер води бухнуло на вогонь. Ряд будинків підлягає ремонту.
     Якщо після підмета зі значенням збірності стоїть кероване слово в однині:
Більшість студентства підтримала цей захід.
     Якщо підмет виражений іменниковим сполученням:
Вже минуло з того часу три довгі роки.

Дієслово-присудок ставиться у множині

     Якщо підмет виражений кількісним числівником:
Четверо друзів зустрілись у парку. Три бійці пішли з командиром.
     Якщо при підметі є керовані іменники у формі множини на означення осіб:
Більшість студентів добре вчать-ся. Кілька учнів прийшли із запізненням. Решта відпочивальників готуються до від’їзду.



 Асиміляція груп приголосних

   - зш на початку слова — [ш:] «-1»
   - зс на початку слова — [с:] «-1»
   - зж — [ж:] «-1»
   - сш — [ш:] «-1»
   - жз — [з:] «-1»
   - чц — [ц:] «-1»
   - тч — [ч:] «-1»
   - тц — [ц:] «-1»
   - ться — [ц':а] «-2»

• дзвінкі — «Буде гоже ґедзю у джазі»
• глухі — «Цап хоче фісташку» 
• м’які — «Де ти з’їси ці лини, Ридзю?» (стають м’якими перед я, ю, є, і, ь; й — завжди м’який)
• шиплячі — «Ще їжджу» (щ = ш, ч)
• свистячі — «Сце їздзу» (наче попередній вислів по-дитячому :) )

• губні — «Мавпа Буф»


До того ж потрібно пам’ятати пари приголосних:
 дзвінкі та глухі: б-п, д-т, з-с, ж-ш, ґ-к, г-х, дж-ч, дз-ц
• свистячі та шиплячі: с-ш, з-ж, ц-ч, дз-дж
Коли два різні приголосні йдуть підряд, нам складно їх вимовляти, тому відбувається асиміляція — перший приголосний уподібнюється другому, другий при цьому залишається без змін. Тобто:
 глухий + дзвінкий = дзвінкий + дзвінкий: футбол = [фудбол] (щоб знати, на який звук замінити, треба знати пари приголосних)
 дзвінкий + глухий = глухий + глухий, це відбувається тільки 
   - на початку слова: зсунути = [ссунути] = :унути]
   - та в 5 словах-винятках: легко, вогко, кігті, нігті, дьогтю — усередині у всіх звук [х]
   - АЛЕ в інших випадках усередині слова НЕ відбувається: діжка = [діжка]
• твердий + м’який = м’який + м’якийДніпро = [д'н'іпро] — тут «н» уже м’який, бо стоїть перед «і», а «д» може стати м’яким (бо входить у вислів м’яких)
 твердий + губний + і/ю/я/є = м’який + губний + і/ю/я/є: світло = [c'вітло] (зауважимо: тут в — не м’який, а пом’якшений, але на ЗНО достатньо знати лише м’які)
 свистячий + шиплячий = шиплячий + шиплячийзчистити = [жчистити]

 шиплячий + свистячий = свистячий + свистячий: ложці = [лоз'ц'і] (тут також відбулася асиміляція за м’якістю)


Українська мова НЕ любить, коли підряд багато приголосних чи багато голосних, тому:
• на початку перед приголосним — голосний (У Києві, І йшли)
 на початку перед голосним — приголосний (В Україні, Й ішли)
 між голосними ставимо приголосний (експонат У музеї, Андрій І Василь)
 між приголосними — голосний (покласти В узголів’я, Олена Й Іванка)
 після голосного перед приголосним — приголосний (оселя В рушниках, Анна Й Петро)
 перед наступним словом, яке починається на в, ф, св, льв, сф, тв, цв, кв тощо — У (вишня У цвіту)
 перед наступним словом, яке починається на й, я, ю, є, ї — І (Марія І Йосип)


В українській мові багатий синонімічний ряд має дієслово ЗРОЗУМІТИ «правильно сприйняти зміст, значення, суть».
Серед синонімів знайдуться слова для різних комунікативних ситуацій, на всі випадки життя:
🔹 стилістично нейтральні: збагнути, з’ясувати, усвідомити, осягнути, осмислити, розібрати, розгадати, уловити;
🔹 розмовні: утямити, уторопати, утнути, убагнути, зметикувати, змізкувати, розкусити, розторопати, порозуміти, прирозуміти, промкнути, схопити, ухопити;
🔹 просторічно-фамільярні: домудруватися, докумекатися, укумекати, розкумекати, розчовпати, розчухати, розшолопати, ушолопати, утелепати, допетрати, змикитити;
🔹 застарілі: зглибити, змислити, урозуміти;
🔹 діалектні: ви́розуміти, доглупатися, дотуматися, дотумкати, доумитися, зміркувати, імкнути, порозуміти, похопити, пошняпати, промкнути, роздлу́бати, розчу́мати, розчурукати, розшулічити, розтямкува́ти, стямкувати, утямкува́ти, удобáрити, ужамáти, ушу́пити.
Ці дієслова не лише добре ілюструють багатство та розмаїтість української лексики, а й дають поживу для всіляких каламбурів, як-от: Петро змикитив, а Микита допетрав.




/>





2 коментарі:

  1. З задоволенням відвідала ваш сайт.
    Знайшла багато цікавого, порівняла з роботою нашої системи, дещо взяла для впровадження в роботу з карками Домана.
    https://mamabook.com.ua/kartochky-domana-yly-chemu-mozhno-nauchyt-rebenka-za-30-sekund/
    Так тримати, бажаю творчих успіхів і багато гарних, постійних користувачів. Директор ЦБС Ткаченко Н.Г.

    ВідповістиВидалити