Українська мова




Числівник

Школа онлайн:












Як треба звертатися. Кличний відмінок + тут + тут
****
Пасивні дієприкметники чи дієслова на -но, -то:

Дієслова на -ся

Для вивчення мови:

Навчання синтаксису на уроках української мови у 8-9 класах : метод. посібник / Н. Б. Голуб, Л. В. Галаєвська. – К. : ТОВ «КОНВІ ПРІНТ», 2018. – 128 с.


Інтерактивні вправи:

Мнемонічні фрази для деяких правил





Складні випадки узгодження 
присудка з підметом
     При написанні речень з підметом, до складу якого входять числівники або числові назви, слід орієнтуватися на такі правила:

     Дієслово-присудок ставиться в однині
     Якщо підмет виражений лише збірним іменником, що має кількісне значення:
Більшість голосувала проти.
Частина натовпу відійшла.
     Якщо до складу підмета, крім збірного іменника, входить іменник у множині, що означає неживі предмети:
Кілька відер води бухнуло на вогонь. Ряд будинків підлягає ремонту.
     Якщо після підмета зі значенням збірності стоїть кероване слово в однині:
Більшість студентства підтримала цей захід.
     Якщо підмет виражений іменниковим сполученням:
Вже минуло з того часу три довгі роки.

Дієслово-присудок ставиться у множині

     Якщо підмет виражений кількісним числівником:
Четверо друзів зустрілись у парку. Три бійці пішли з командиром.
     Якщо при підметі є керовані іменники у формі множини на означення осіб:
Більшість студентів добре вчать-ся. Кілька учнів прийшли із запізненням. Решта відпочивальників готуються до від’їзду.



 Асиміляція груп приголосних

   - зш на початку слова — [ш:] «-1»
   - зс на початку слова — [с:] «-1»
   - зж — [ж:] «-1»
   - сш — [ш:] «-1»
   - жз — [з:] «-1»
   - чц — [ц:] «-1»
   - тч — [ч:] «-1»
   - тц — [ц:] «-1»
   - ться — [ц':а] «-2»

• дзвінкі — «Буде гоже ґедзю у джазі»
• глухі — «Цап хоче фісташку» 
• м’які — «Де ти з’їси ці лини, Ридзю?» (стають м’якими перед я, ю, є, і, ь; й — завжди м’який)
• шиплячі — «Ще їжджу» (щ = ш, ч)
• свистячі — «Сце їздзу» (наче попередній вислів по-дитячому :) )

• губні — «Мавпа Буф»


До того ж потрібно пам’ятати пари приголосних:
 дзвінкі та глухі: б-п, д-т, з-с, ж-ш, ґ-к, г-х, дж-ч, дз-ц
• свистячі та шиплячі: с-ш, з-ж, ц-ч, дз-дж
Коли два різні приголосні йдуть підряд, нам складно їх вимовляти, тому відбувається асиміляція — перший приголосний уподібнюється другому, другий при цьому залишається без змін. Тобто:
 глухий + дзвінкий = дзвінкий + дзвінкий: футбол = [фудбол] (щоб знати, на який звук замінити, треба знати пари приголосних)
 дзвінкий + глухий = глухий + глухий, це відбувається тільки 
   - на початку слова: зсунути = [ссунути] = :унути]
   - та в 5 словах-винятках: легко, вогко, кігті, нігті, дьогтю — усередині у всіх звук [х]
   - АЛЕ в інших випадках усередині слова НЕ відбувається: діжка = [діжка]
• твердий + м’який = м’який + м’якийДніпро = [д'н'іпро] — тут «н» уже м’який, бо стоїть перед «і», а «д» може стати м’яким (бо входить у вислів м’яких)
 твердий + губний + і/ю/я/є = м’який + губний + і/ю/я/є: світло = [c'вітло] (зауважимо: тут в — не м’який, а пом’якшений, але на ЗНО достатньо знати лише м’які)
 свистячий + шиплячий = шиплячий + шиплячийзчистити = [жчистити]

 шиплячий + свистячий = свистячий + свистячий: ложці = [лоз'ц'і] (тут також відбулася асиміляція за м’якістю)


Українська мова НЕ любить, коли підряд багато приголосних чи багато голосних, тому:
• на початку перед приголосним — голосний (У Києві, І йшли)
 на початку перед голосним — приголосний (В Україні, Й ішли)
 між голосними ставимо приголосний (експонат У музеї, Андрій І Василь)
 між приголосними — голосний (покласти В узголів’я, Олена Й Іванка)
 після голосного перед приголосним — приголосний (оселя В рушниках, Анна Й Петро)
 перед наступним словом, яке починається на в, ф, св, льв, сф, тв, цв, кв тощо — У (вишня У цвіту)
 перед наступним словом, яке починається на й, я, ю, є, ї — І (Марія І Йосип)






/>





Немає коментарів:

Опублікувати коментар