середа, 21 березня 2018 р.

Творці серед нас (наша добра знайома, колега, учителька й поетеса)



   20 березня 2018 року в обласній науковій бібліотеці імені Івана Франка проходила творча зустріч з поетесою, учасницею літературної студії "Бистрінь" ім. Нестора Чира - Світланою Ткачук  з нагоди Всесвітнього дня поезії (модератор - Власта Власенко). Світлана Миколаївна презентувала  рукопис нової збірки "Нитка для Тесея", тут і громадянська, і філософська, й інтимна лірика, що пробивається крізь товщу наших душ то ніжним і затишним, то рвучким і сильним, але завжди рахманним,  буйноколосим і щирим словом.








                                    Cльози несказаних слів
Тобою змогли світити.

На роздоріжжі днів

Всілися відпочити.

А як запалить ніч

Всі ліхтарі в високості,
Зірвуться слова і
Прийдуть до тебе в гості.
Поки час не зотлів,
Будуть самі собою.
Сльози несказаних слів
Світають лише тобою.

*
Нині часи не найкращі
для зголоднілих Голгоф.
Йде світ цей напризволяще
в рамки загублених строф.
Плаче затуркана днина.
Ночі - розпилені сни.
Як же могла ти, людино,
Жити отут без весни?
Вже пробиває підсніжник
Хресний похід і тобі
Треба любити би ніжно,
Не заблудитись в собі.
Може, лише випадковість
В тобі - фантом катастроф?
Врешті - вберися у Совість!
Нині - не час для Голгоф
!

*

Світ - догори ногами.

Серце - шрами одні.
Коїться щось між нами,
Що... не знаєм самі.
Ніби лише учора
Було все так, як тре...
Нині уява хвора
Нас у порох зітре.
Світу гукну: "Спинися!
А хочеш так - то нехай."
Нині, душе, молися!
Завтра вже воскресай!
*
Пересію усі жалі
Крізь утечу вітру п'янкого.
Наче вихори - скрипалі,
Поговорю тихо із Богом.
Поповзу, як голодний вуж
У кавалки дивної муки.
Я - із Богом. Мене не руш!
В моє серце гнівом не стукай!
Переплавиться завтра сум.
І не буде більше у ньому
Ні тебе, що любов - на глум,
Ні мене у відзвуках грому.

понеділок, 19 березня 2018 р.

Думки на вагу золота


19 березня день народження  легенди української поезії – Ліни Костенко.
     У період “шістдесятництва” вона була однією з найпомітніших особистостей в літературі. Однак недовго. Вже з 1963 року її книги не друкували, поезію не брали журнали та газети… Відправною точкою для цього стала доповідь секретаря ЦК КПУ з ідеології, який заявив: “Формалістичні викрутаси зі словом неминуче призводять до викривлення і затемнення ідейно-художнього змісту твору. А що справа саме така, свідчать деякі твори молодих поетів М.Вінграновського, І.Драча, Л.Костенко”.
      Ліна Костенко попри цькування чітко виявляла власну позицію. Була однією з тих, хто підписав лист-протест проти арештів української інтелігенції. Була присутня на суді над М. Осадчим і М. Зваричевською. Під час суду над братами Горинями кинула їм квіти. Написала листи на захист В. Чорновола у відповідь на наклеп на нього в газеті “Літературна Україна”. Після цього ім’я Ліни Костенко надовго було забутим і в пресі не згадувалось…
      Уже в сучасній Україні поетеса стала почесним професором найкращих вищих навчальних закладів України. За роман “Маруся Чурай” та збірку “Неповторність” була удостоєна Шевченківської премії і загалом є лауреатом багатьох престижних літературних премій. А от від звання Героя України Ліна Костенко відмовилась, відповівши: “Політичної біжутерії не ношу!”. Такий вчинок став сенсаційним.
Український контент пропонує добірку з думок, цитат та віршів справді легендарної української письменниці. Докладніше тут

А ще: Потужні цитати Ліни Костенко, які влучають у саме серце

неділя, 18 березня 2018 р.

Чому й досі в Україні існує проблема української мови?


Лист Василя Стуса до Андрія Малишка від 12.12.1962
Картинки по запросу василь стус       Звертаюсь до Вас за порадою. І прошу — коли Ви в змозі це зробити — зарадьте, будь ласка. Інколи, зосереджуючись на однотонних враженнях від навколишнього, шукаючи кінцевих результатів дуже стрімкого процесу денаціоналізації значної частини українців, відчуваєш, що це — божевілля, що це — трагедія, якої лише інколи не почуваєш в силу притаманної нам (як національної риси) байдужості і, може, трохи релігійної віри в те, що все йде на краще. І тоді згадуєш одного поета, здається, Расула Гамзатова, котрий в рамках ортодоксальних все ж прохопився зі своїм затаєним: коли його мова зникне завтра, він волів би померти сьогодні.
     Я колись звертався до Вас за порадою. Але тоді були вірші. Зарадьте, будь ласка, зараз.
Ще студентом Донецького педінституту я пам'ятаю, як був вражений виступом Миколи Тарновського, який щойно був повернувся на Україну, враження од якої були захлинені радістю зустрічі з рідною землею. Я радів за нього, радів за землю і, грішний, одночасно думав про те, що Донбас — то не така вже і Україна, і Україна — то не така вже й Україна...
     Донецьк — місто чисто російське (чи майже чисто російське), я взяв призначення на роботу в глибинну Україну — на Кіровоградщину, хоч і відчував, що це — моя безсилість, що це — утеча. А втеча — не вихід. Це ганьба...
     Зараз я читаю рідну мову в Горлівці, в російській, звичайно, школі. В Горлівці є кілька (2-3) українських шкіл, яким животіти зовсім недовго. В Донецьку таких немає, здається. Отож, картина дуже сумна.
    У нас немає майбутнього. Коріння нації — тільки в селі, а "хуторянським" народом ми довго не проживем, пам'ятаючи про вплив міста, про армію, про всі інші канали русифікації.
    На Донбасі (та й чи тільки!) читати українську мову в російській школі — одне недоумство. Треба мати якісь моральні травми, щоб це робити.
     Одна усна заява батьків — і діти не будуть вивчати мови народу, який виростив цих батьків. Хіба це не гопашний театр — з горілкою і шароварами? Обов'язково — німецьку, французьку, англійську мови, крім рідної. Докладніше тут

субота, 17 березня 2018 р.

Безплатний сервіс на допомогу вчителю



Go      Як швидко опитати клас і дізнатися, чи засвоїли діти матеріал? Як додати ігрові елементи в навчання та зацікавити учнів співпрацювати, а не змагатися? 

Сервіс Go Pollock пропонує десять ідей, які вчитель може використовувати на своїх уроках.

class upd            Миттєва перевірка знань. Ви почали вивчати з учнями нову тему і хочете перевірити, як вони засвоїли перший урок? Go Pollock створений для цього. Проведіть опитування просто під час заняття: створіть у сервісі тест, складіть запитання та варіанти відповідей, а учні пройдуть його на своїх девайсах і ви одразу побачите результат.

Illustration TeacherStudents       Навички ХХІ століття. До надважливих навичок ХХІ століття відносять критичне мислення, здатність до співпраці та креативність. Проведіть урок з медіаграмотності — поясніть дітям, як працювати з інформацією. А потім за допомогою Go Pollock складіть тест, де замість запитань будуть приклади новин, а учням потрібно буде вирішити: правда це, чи ні.

          А для розвитку креативності запропонуйте учням написати продовження історії про персонажа з їхнього улюбленого мультфільму. Використовуйте тип запитань «Текст» і фотографії героїв популярних мультфільмів. Ви можете об’єднати дітей у команди і над кожним фото написати завдання, а вони будуть писати невеличку історію про героїв. Наприклад, «Бетмен приїхав до Києва, щоб ловити злочинців. Як це буде?» Дітям доведеться домовлятися про подальший хід сюжету, що розвиває комунікативні навички та вчить працювати в команді.

вівторок, 6 березня 2018 р.

ПРО ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ПО-СУЧАСНОМУ

     
    Чи можна стягувати з Тараса Григоровича кожух і заміняти його косухою? Дозволено садити його на байк? А якщо приміряти окуляри від сонця, то це вважатиметься блюзнірством? Та чи варто осучаснювати взагалі? 

      Запитань, як і обмежень, — безліч, адже грань між прогресивним осучасненням і знеціненням дуже тонка.
        Найважливішим для вчителя сьогодні мало би бути усвідомлення: доки Шевченко залишатиметься закам’янілою й утвердженою Академією наук, літературознавством чи міністерством постаттю на сторінках підручників, доти триватиме учнівський спротив з одного боку і залишатиметься вчительське незнання, як до нього підступитись, з іншого.
   
    Анастасія Євдокимова пропонує чотири ідеї для уроків, що допоможуть наблизити Генія до сучасних дітей. Докладніше читаймо тут




четвер, 1 березня 2018 р.

Старі пісні про головне

        Небеленчук Ірина Олександрівна розмірковує над тим, чому потрібна вчителю методика і що таке методи, види, прийоми, форми... 

Прислухаймось і ми до мудрих порад!!!


Останнім часом частіше доводиться переглядати матеріали учителів: методичні розробки, тези, випускні творчі роботи. Багато розбіжностей, неточностей, методичних погрішностей трапляється в роботах. Проте прикрість викликає ще й інше. Коли вчителю починаєш підказувати, як методично правильно оформити структурні етапи уроку чи їхні компоненти, декотрі з них не погоджуються, висувають заперечення, обурюються.
Один із етапів уроку – «мотивація навчальної діяльності». Наводжу приклад, як учитель може сприяти тому, що учні втратять цікавість до уроку вже на п’ятій хвилині від його початку. Так, учитель на зазначеному етапі читає уривок із твору. Ніякої роботи не проведено над уривком. Учитель не ставить запитання за прочитаним, проте зазначає, що після прослуховування уривку учні ще раз усвідомлюють вчинок героя та роблять висновки. Виникає низка запитань: «Як учні усвідомлять вчинок героя»? «Як учитель умотивовує їх на розуміння вчинку героя»? «З якою метою вчитель читав уривок»? «Що учні мають усвідомити після прочитання»? «Як учитель підводить учнів до з’ясування проблеми чи проблем твору, що будуть розглядатися під час уроку»? «Чи спонукає вчитель учня у такий спосіб на первинне чи повторне читання художнього твору?» Як бачимо, запитань достатньо, а відповідь одна. Учитель не тільки не вмотивував учнів на читання художнього твору, а й загалом на роботу під час уроку.
Однак про все поступово. Докладніше тут

Читацький театр

        Журнал «На Урок» пропонує ще один прийом критичного мислення

    На уроці, де використовується методика «Читацький театр», групам школярів видаються окремі текстові фрагменти, для демонстрації одноліткам. На відміну від типової інсценізації п’єси, ця вправа вимагає розігрування міні-вистави у довільному форматі. На основі поданого матеріалу демонструється конфлікт, розкривається тема чи передається певне повідомлення. Учні самі обирають, на чому зробити акценти. Такий тип роботи доцільно використовувати у процесі вивчення нової теми, на позакласних заходах та тематичних зустрічах, присвячених певним подіям.
     Якщо ви обрали варіант вивчення нової теми, то заздалегідь підготуйте декілька фрагментів з історичних документів, літературних текстів, підручників. Найчастіше прийом використовується на уроках гуманітарного циклу, проте обмежень не існує.

Перш ніж продемонструвати поетапну схему реалізації прийому, наведемо приклад роботи, яка була проведена з учнями 11 класу в процесі вивчення «Марусі Чурай» Ліни Костенко.
У класі було 20 учнів. Вдалося об’єднати 3 груп по 6-7 учнів. Це був другий урок з вивчення теми. На жаль, провести всю вправу на одному уроці досить складно, тому обрані фрагменти тексту твору було роздано на попередньому уроці. Кожен уривок займав близько 1 сторінки А4:
1. Фрагмент суду
Учні обрали для себе ролі глядачів суду, коментуючи події, слова судді, Марусі та інших. Діти проговорювали не діалоги роману, а аналізували все сказане, озвучуючи перед класом. Докладніше читаймо тут