понеділок, 4 березня 2019 р.

На педгостинах у Стримбівській ЗОШ І-ІІ ступенів

Чи було життя  Тараса Шевченка щасливим?

      Учасники семінару вчителів української мови і літератури в Стримбівській ЗОШ І-ІІ ступенів (директор Штокалко Сергій Денисович) 01 березня 2019 р. мудрували над медіаосвітніми тенденціями у вивченні української мови і літератури й дійшли висновку, що проблемно-пошукові й дослідницькі завдання – кращий засіб зв’язку медіа зі словом. Саме такий шлях роботи на уроці продемонструвала Любов Миколаївна Мелимука, яка  переконала колег, що вміле поєднання традицій і новаторства є підґрунтям  нової літературної й життєвої естетики.
Відштовхуючись від виступу Івана  Малковича на врученні йому Шевченківської премії, через доброзичливе, щире, відкрите,  емоційне спілкування з медіатекстом, з учителем та одне з одним на матеріалі біографії та творів Кобзаря дев'ятикласники досліджували, чи був Тарас Шевченко щасливим. Різними були думки учнів щодо поетового щастя, але в тому, що він був успішною людиною, упевнені всі. 



Діалектичний зв’язок медіа зі словом відчули присутні і під час роботи в письменницькій майстерні, складаючи віршовані рядочки чи прозові замальовки.

 



Світлана Миколаївна Ткачук заполонила присутніх по-ранньовесняному рвійним і бурхливим, як гірська річка, власним поетичним словом (недарма вона каже про себе: "Я тиха, терпляча стихія"). Криголамом спогадів стала її нова збірка "Нитка для Тесея". 











  Голубе білий,
сядь на моє плече.

Відчай вцілілий

розпачем обпече.
Погляд - покута.
Тлумиться в ньому сміх.
Душу б припнути
Та до очей твоїх.
Згоїти б рани,
Вицідити вогонь
в меридіани
теплих, міцних долонь.
А попід стріху
час як з відра тече.
... Голубе, втіхо.
Сядь на моє плече.
                                          Світлана Ткачук