вівторок, 16 квітня 2019 р.

Виховання на цінностях

         Формування національної свідомості школярів на уроках української літератури та в позакласній діяльності, - такий лейтмотив квітневого засідання школи професійної майстерності вчителів-філологів, яке проходило в Молодківській ЗОШ І-ІІІ ступенів (директор Юрій Федорович Дричак). 
  Учителька Оксана Миколаївна Рожко, використовуючи інноваційні форми роботи, залучила учнів до пошукової діяльності на уроці літератури рідного краю за темою "Хай попіл героїв стукає у ваші серця" (Життя і творчість Марка Боєслава, повстанського поета,  автора пісні "Рости, рости, черемшино..."). 
            Сталеві струни його поезії свідчать про безмежну любов до України ("Щоднини і ночі до Господа лине / Молитва за Тебе, Вітчизно Свята"; "Готові будьте! Час надходить! Чи вже нагострені мечі? Колони - струнко! До походу! Зневіру й жах мечем січіть!"). 
 „Я з цієї дороги... не зверну нікуди! Я присвятив Україні все своє життя", - такою була відповідь Михайла Дяченка (Марка Боєслава) своїм рідним. Яка висока громадянська відповідальність!
    Дидактичні можливості Інтернет-простору та медіапродукту використала вчителька Любов Михайлівна Мариневич, організовуючи художньо-поетичну вервичку "Під твою милість, Мати Божа, прибігаємо" (Образ Богородиці в літературі та інших видах мистецтва). 
 Через пізнання  історико-культурної спадщини свого народу, його духовних джерел учні усвідомлюють глибинність взаємозв'язків кожного з них з українською нацією, її державою, своїм корінням.

 


Все упованіє моє
                           На Тебе, мій пресвітлий раю,

                           На милосердіє Твоє,

                           Все упованіє моє

                           На Тебе, Мати, возлагаю.
                           Святая сило всіх святих,
                           Пренепорочная, Благая!
                           Молюся, плачу і ридаю:
                           Воззри, Пречистая, на їх,
                           Отих окрадених, сліпих
                           Невольників. Подай їм силу
                           Твойого мученика-Сина,
                           Щоб хрест-кайдани донесли
                           До самого, самого краю.
                           Достойно пєтая! Благаю!
                           Царице неба і землі!
                           Вонми їх стону і пошли
                           Благий конець, о Всеблагая!
                           А я, незлобний, воспою,
                           Як процвітуть убогі села,
                           Псалмом і тихим, і веселим
                           Святую доленьку Твою.
                           А нині плач, і скорбь, і сльози
                           Душі убогої — убогий
                           Остатню лепту подаю.
                                                Тарас Шевченко

Немає коментарів:

Опублікувати коментар