Говорімо правильно

"Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя" (Вольтер)




Для розвитку мовної культури дітей та дорослих, а ще:
Говори правильно  + тут

Помилки ведучих - на матеріалі телешоу "Танці з зірками" + помилки зірок

РІДКОВЖИВАНІ УКРАЇНСЬКІ СЛОВА. Тести



Як провести первинну перевірку тексту на помилки

  • Soloveiko — безкоштовний онлайн-сервіс перевірки українських текстів на грамотність з використанням API Languagetool та Machine learning.
  • «Мова – ДНК нації» – Це повністю безкоштовний сервіс перевірки текстів на грамотність.
  • Onlinecorrector – виправлення помилок за допомогою безкоштовної та платної версій. Гарний інструмент для коригування помилок на кшталт «прийняти участь», «приносити вибачення», «підвести підсумки» та подібних «друзів перекладача».


Друзі, напередодні Нового року дозвольте нагадати:
  • Мовознавці радять уникати невластивих українській мові активних дієприкметників теперішнього часу, які закінчуються на -ачий, -ячий, учий, -ючий (бачачий, спляча, слабнучий, наступаючий).
  • Новий рік ні на кого не наступає, а приходить або настає.
         Крім того, українці традиційно вітали одне одного напередодні свят привітаннями без додаткової ознаки «прийдешній», «майбутній» тощо. Використання подібних слів у привітаннях – це спроба замінити російське «наступаючий». Але навіщо? Не варто перекладати кожне слово окремо, оскільки в нас є свої традиційні привітання. 
Тож, якщо хочете привітати своїх рідних, друзів і колег з наближенням свята, використовуйте такі варіанти:
  • Щасливого Нового року!
  • Щастя тобі в Новому році!
  • Хай щастить Вам у Новому році!
  • Веселих свят!
  • З Різдвом Христовим!
І повірте, усі зрозуміють, що ви маєте на увазі прийдешні свята, а не попередні. :). З повагою МОВА ДНК НАЦІЇ


Освічений, досвідчений, обізнаний
Запам’ятайте! В українській мові немає слів: «освітчений», «освідчений», «освідченний»... Натомість є такі:
Освічений (рос. «образованный») – який має освіту, грамотний.
Досвідчений (рос. «опытный») – який має великий досвід у певній галузі, життєвий досвід.
Обізнаний (рос. «осведомленный») – який добре ознайомлений із чимось.




   Українські коти нявкають, а не мявкають. Свині рохкають. Поросята кувікають. Гуси не гоготять, а ґелґотять, ґерґотять, ґеґають чи джеркотять. Качки не крякають, а кахкають. Крякають у нас ворони (і каркають теж): Тобі зозуля навесні кувала щастя, а мені вороння крякало сумне... Курки кудкудакають. Наш соловейко тьохкає, а сороки скрекочуть. Горобці цвірінькають, жайворонки, ластівки, щиглі щебечуть. Їжак чмихає. Коні іржуть і форкають. Жаби квакають і кумкають. Великі собаки гавкають, а цуцики дзявкають (як і лисиці).... Читайте ще й тут про те, як звірі говорять українською.


  • Такий крутій - цей родовий відмінок...


  • Алжира (місто) — Алжиру (країна)
  • алмаза (коштовний камінь) — алмазу (мінерал)
  • акта (документ) — акту (дія)
  • апарата (прилад) — апарату (установа)
  • бала (одиниця виміру) — балу (святковий вечір)
  • блока (у техніці) — блоку (політичне об'єднання)
  • бора (свердло) — бору (хімічний елемент)
  • борта (одяг) — борту (судно)
  • булата (зброя) — булату (сталь)
  • буряка (одиничне) — буряку (збірне)
  • вала (деталь машини) — валу (насип)
  • дзвона (інструмент) — дзвону (звук)
  • елемента (конкретне) — елементу (абстрактне)
  • звука (термін в музиці та лінгвістиці) — звуку (слухове відчуття, механічні коливання)
  • інструмента (одиничне) — інструменту (збірне)
  • каменя (одиничне) — каменю (збірне)
  • клина (предмет) — клину (просторове поняття)
  • листа (одиничне) — листу (збірне)
  • листопада (місяць) — листопаду (процес)
  • Нью-Йорка (місто) — Нью-Йорку (штат)
  • о́рга́на (тіла або муз. інстр.) — о́ргану (установа, друк.)
  • папера (документ) — паперу (матеріал)
  • потяга (поїзд) — потягу (почуття)
  • пояса (предмет) — поясу (просторове поняття)
  • придатка (відросток) — придатку (додаток)
  • рахунка (документ) — рахунку (дія)
  • соняшника (одиничне) — соняшнику (збірне)
  • стана (технічне) — стану (муз. та ін.)
  • телефона (апарат) — телефону (номер)
  • терміна (слово) — терміну (строк)
  • фактора (маклер) — фактору (чинник)
  • шаблона (пристрій; креслення) — шаблону (зразок) тощо.
  • Кілька слів української мови вживаються з обома закінченнями без впливу на значення (але із зміною наголосу):
    • моста́ — мо́сту
    • паркана́ — парка́ну
    • плота́ — пло́ту
    • стола́ — сто́лу (меблі)
    • кола́ — ко́лу (кіл)
    • Як правильно писати "запит до СЕРВЕРА" чи "запит до СЕРВЕРУ", або загадковий родовий відмінок



Повторення для засвоєння! + тут

Книжковий – пов’язаний з книжкою, з виготовленням, торгівлею або зберіганням книжок. Приклад вживання: «Стін у кабінеті вченого майже не видно, бо по всьому здовженому чотирикутнику ця кімната заставлена книжковими шафами» (Іван Волошин).
Книжний – притаманний літературно-писемному стилю. Приклад вживання: «І потекла його мова книжна, школярська, невтямлива народові» (Іван Нечуй-Левицький).
Наймилозвучніші слова української мови в яскравих картинках
Боремось із суржиком



  7 поширених помилок в українській мові
1. Нажаль. На жаль, багато людей пишуть ці два слова разом.
2. Будь-ласка. Автори, пишіть “будь ласка” правильно. Окремо. Без дефіса.
3."Згідно інструкції", "відповідно з", "у відповідності з ..", "згідно до..." – це все помилкові конструкції. Українською правильно буде: відповідно до і згідно з.
4. "На протязі року" – калька з російської мови. Коли протягом дня сидиш на протязі, можна й захворіти.
5. "Заключається". В українській мові такого слова взагалі немає, тому контракти укладають, проблеми полягають, когось обіймають.
6. Їх чи їхнього? На жаль, під впливом російської мови все частіше їх вживається не у властивому значенні. Насправді, їхній – це присвійний займенник (відповідає на питання "чий?"), а їх – це форма родового і знахідного відмінка від особового займенника вони (відповідає на питання "кого?", "чого?", "що?").
7. "Приймати учаcть". Приймати – це взагалі одне з тих слів, які у нас дуже часто вживають неправильно. Зокрема, треба говорити: брати до уваги, брати до серця, брати до відома, а у нас багато людей вживають у цих словосполученнях слово приймати.
До речі, помилки трапляються, а не зустрічаються, як дехто вважає! 

*****

Керування слів

Для того, щоб висловити будь-яку думку, необхідно правильно з'єднати слова в речення. Часто у словосполученні головне слово вимагає від залежного певної відмінкової форми.Такий спосіб зв'язку називають керуванням. Наводимо приклади дієслів, які вимагають після себе іменника або займенника в певному відмінку.

Апелювати до кого/чого
Багатий на що
Вибачати кому
Відповідно до чого
Властивий кому
Вчитися чого
Глузувати з кого/чого
Дбати про кого/що, за кого/чого
Додержувати чого
Докоряти кому
Дорівнювати чому
Дорікати кому
Дякувати кому/чому
Завбільшки з кого/чого, як хто/що
Завідувач чого
Зазнавати чого
Запобігати чому
Захворіти на що
Згідно з чим
Зглянутися на кого/що, над ким/чим
Здатний на що, до чого
Знатися на чому
Зраджувати кого/що
Командувач кого/що
Командуючий ким/чим
Набувати чого
Навчатися чого
Наповнений чим
Нарікати на кого/що
Неприйнятний для кого/чого
Оволодівати чим
Опановувати що
Опікувати кого/що
Опозиційний до чого
Очікувати кого/чого, на кого/чого
Паралельно до чого
Пильнувати кого/що, за ким/чим
Підлягати чому
Підпадати під що
Повідомляти кого, рідше кому
Подібний до кого/чого
Подібно до кого/чого
Потребувати чого
Пробачати кому
Протилежний чому
Прощати кому
Рівнятися на що
Сміятися з чого/кого
Сповнений чого
Сподіватися на що
Тішитися ким/чим, з кого/чого
Торкатися чого
Турбуватися за кого/що, про кого/що
Характерний для кого
Хворий на що
Чекати кого/що, на кого/що
#Записничок


Запам’ятайте! Заступник директора з виховної роботи, інженер з техніки безпеки, курси підвищення кваліфікації, майстерня ремонту одягу, бюро працевлаштування, завдання щодо виконання плану, сміятися з себе, запанувати над собою, вітер три метри за секунду, цегла на хату, торбинка на хліб, шафа на книжки.
https://youtu.be/Nuy2_LtoyqM


Калька в українській мові. Докладніше






Немає коментарів:

Опублікувати коментар