неділя, 5 листопада 2017 р.

Любов Сердунич. Зайдам - зась!
ПОНАД ПІВТОРИ ТИСЯЧІ СЛІВ НА ОДНУ БУКВУ! ОТАКА ВОНА, НАША РІДНА УКРАЇНСЬКА МОВА!
       Зайнявся, забагровів захід. Злегка завівав західний зефір. Зверху – золотозоряний звід. Зоріло: з’являлися зорі-зернини, замріяно зиркали. Здвиження. Заховалися змії: земля здвигнулася. Задумливі зелені зорі застигали. Звичні, знайомі зірки звірокола зникали, змінювалися, знову з’являлися. Зорепадило. Звіздохватки знімали зірки. Згодом зорі здійнялися, згасаючи. Зверху зайнялося, заясніло, запалало. Загорялася заграва. Земля збирає зорі.
     Зоремир зупинився, зогледівши зверху знак змієвидного звіра, заплющився… Залізо зачали з землі. Залізо – зброя. Золотавий захід заспокоював... Зненацька зойкнула зигзиця. Здалеку занюхав, зачув знайомі запахи. З зеленого затінку з’являлися знані земляки. Зміряв зором: засмаглі, зросту здоровецького, загадкові, здатні з’явитися з землі. Запоріжці заграли збір, згодом зібралися. Зрадів: застав знайомих! Зобачивши зворушливе Зоремирове замішання, знатні запоріжці запитально зиркали.
– Здоров’я зичу!   Далі тут.

Немає коментарів:

Опублікувати коментар