середу, 19 грудня 2018 р.

Людина, яка відчула вітер змін, мусить будувати не щит од вітру, а вітряк.. (Стівен Кінґ)

Хмарні сервіси - данина моді чи необхідність?
       Звичайно, необхідність. Такого висновку дійшли вчителі української мови і літератури на засіданні школи професійної майстерності, що проходило в Ліснотарно- вицькому НВК  (директор Василь Васильович Івасик).         
 Майстер-клас Юлії Анатоліївни Девятової додав оптимізму навіть тим, хто вважав, що високі хмари їм не підвладні.   
Марія Іванівна Романюк поділилася досвідом щодо ефективного використання онлайн-сервісів у підготовці учнів до ЗНО.


         Без інноваційних технологій нам не обійтися. Та найтоншим скрипковим смичком, що трепетно торкається наших душ, є, безперечно, слово.
Я дякую Богу за все: 
За життя, за дітей, 
За улюблену працю.
Я дякую Богу й за те,
Що дозволив душі
На папір виливатись,-
під назвою «Промінь Божої Ласки» презентувала власну поетичну творчість Ганна Василівна Шуляк, вірші якої покладені на музику вчителем музичного мистецтва Дем'янівим Василем Михайловичем. 
        Низький уклін батькові Ганни Василівни, який на схилі літ зберіг чисту душу, непроминальну любов до рідного села, до України, велику шану до тих, хто в різні часи виборював волю для нашої держави. Свої і мамині вірші читали й дочки. Воістину «від батька до сина, від матері доні добро передай».
Кладу на голову хустину, 
Вклякаю в тихому кутку
Й молюсь за тебе, Україно,
За твою долю нелегку.
Пошлю молитву через грози,
Крізь темінь заспаних ночей,
Щоб не лились ніколи сльози
Із голубих твоїх очей.
Щоб не марніла ти в скорботах,
Не в'янула твоя краса,
Я дуже, дуже прошу Бога,
Котрий єси на Небесах.
Вимолюю, що в моїх силах,
За все і всіх, що щастя ждуть.
Й за тих, що у німих могилах
Твій спокій й досі бережуть.
                           Ганна Шуляк

вівторок, 11 грудня 2018 р.

Методичний практикум у Надвірнянській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3


    Про технології підготовки учнів до складання есе, створення оптимальних педагогічних умов для розвитку особистості учня, компетентнісний підхід до вивчення словесності йшлося на засіданні школи прфесійної майстерності вчителів української мови і літератури (локація 2), яке проходило на базі Надвірнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3 (директор Ярослав Крицький).
   
        

   Методичні орієнтири щодо написання академічного (формального) есе окреслила Лідія Чесалова. Також, об'єднавши учасників у групи, запропонувала їм різні форми практичної роботи щодо підготовки школярів  до написання власного висловлення у форматі ЗНО.


       Ірина Буній запросила  присутніх на майстер-клас до французької майстерні (за оповіданням Володимира  Винниченка   «Федько-халамидник»), переконавши нас, що урок-майстерня - це такий урок роботи зі словом, на якому кожен учень може пізнати себе та проявитися відповідно до  своїх здібностей і можливостей, має змогу перейти від побутових, прагматичних тем до обдумування та обговорення  ціннісних орієнтацій.   

            Учителі переконані, що уроки української мови і літератури покликані формувати потреби особистості в неперервному вдосконаленні, розвивати творчі здібності, самостійне мислення, комунікативні вміння. Тому доречною й цікавою була запропонована Марією Візінською робота над складанням завдань компетентнісно-діяльнісного спрямування.




понеділок, 3 грудня 2018 р.

Як учительське треба перетворити на учнівське хочу?


Як викоренити пасивність учнів на уроці? Як свій урок зробити їхнім уроком? Як учительське треба перетворити на учнівське хочу?  Безперечно, сучасна освітня парадигма потребує використання інтерактивних методів, прийомів, інформаційних технологій. 
Але як виховати такий рівень совісті, щоб жила людина з людьми і для людей, а не тільки сама для себе? Що треба зробити сьогодні, аби й завтра не всихало життєдайне джерело моральних цінностей? Якими шляхами спрямувати дитину на вершину успіху? Яких зусиль докласти, щоб створити таку атмосферу, аби молодь не цуралася  національного спадку, щоб не тільки на Заході шукала свої ідеали? Де той ґрунт, з якого проростатиме свідома, готова до змін, компетентна  молода людина, яка міцно тримається свого коріння й може  реалізуватися в глобалізованому світі?
        Відповідь на ці запитання знайдете в посібнику Робота з текстом на уроках української мови..., що схвалений для використання в загальноосвітніх навчальних закладах  комісією з української мови Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України і який пропонує матеріал для вивчення граматики на основі добірних, повнозерних висловлювань, використовуючи які, переконаєтеся, що так можна забезпечити комфортні  умови для розвитку  особистісного потенціалу та самоактуалізації школярів, пробудити й підтримати творчу реакцію та пізнавальний інтерес. За таких умов виконання вправи перестає бути для учня тільки формальним завданням – воно знаходить відгук і опору в його переживаннях, стає для нього внутрішньо прийнятним, особистісно  значущим. 
 До речі, на цій основі легко реалізувати всі наскрізні лінії та компетентнісний підхід. Крім того, використовувати вміщений у посібниках матеріал можемо, застосовуючи інноваційні технології.
Перша частина (376 сторінок практичних завдань) наявна і в паперовому, і в електронному варіантах. Друга книжка - в електронному варіанті (ІІ і ІІІ частини, 440 сторінок). 
Якщо хочете придбати, пишіть у коментарях, у приватних сповіщеннях ФБ або телефонуйте за номером 0986155904.
Зміст посібників та зразки завдань можна переглянути тут: 


Картка 1
Ø  Прочитайте висловлювання. Визначте його головну думку. Яка стилістична роль окличних речень? Про що говорять вам три крапки в кінці тексту? Чому так часто повторюється лексема людина?
Ø  Спишіть речення з прямою мовою. Побудуйте їхні структурні схеми. Зверніть увагу на те, як ставляться розділові знаки відповідно до позиції слів автора та прямої мови в реченні.
Ø  Складіть п’ять  речень з прямою мовою, які пов’язані зі змістом прочитаного тексту, або ж напишіть невеликий твір, підтверджуючи тезу „Найчастіше глухий той, хто не хоче спостерігати, бачити, відчувати” (Лао Цзи), використайте в ньому речення з прямою мовою.
Ø  Запропонуйте ще одне завдання за текстом.
 Людина шепотіла: „Господи, поговори зі мною!”    І польова трава заспівала. Але людина не чула!
Людина зачекала, а тоді вигукнула: „Господи, поговори зі мною!” І грім із блискавкою прокотилися небом. Але людина не чула!
Людина озирнулася навкруги і сказала: „Господи, дозволь мені побачити Тебе”. І зірки яскраво засяяли… Але людина нічого не побачила.
„Господи, покажи мені видіння!” – крикнула знову людина. І весна народила нове життя. Але людина цього не помітила.
„Доторкнися до мене, Господи, – плакала у відчаї людина, – і дай мені знати, що Ти тут, що Ти поруч!”
І після цього Господь спустився й торкнувся людини! Але вона недбалим рухом змахнула з плеча метелика, повернулася й пішла геть…
Б. Ферреро
 Картка 2
Ø  Прочитайте висловлювання. Про яку норму родинного виховання в ньому йдеться?
Ø  Спишіть висловлювання, розставляючи розділові знаки в реченнях з прямою мовою.
Ø  Підкреслені слова запишіть фонетичною транскрипцією, зробіть висновок про співвідношення звуків і букв.
Ø  Виконайте розбір за будовою таких слів: найвищим, залатана, українських.
Ø  Зробіть лексичний аналіз слова залатана.
Ø  Використовуючи речення з прямою мовою, продовжте розповідь про правила народної моралі  (І варіант) або напишіть твір-роздум чи есе „Чи варто прислухатися до думки інших людей?ˮ (ІІ варіант).
 В українських сім’ях  завжди зважали на людей, вчинки кожного мали відповідати народній моралі. Найвищим мірилом виховання було й залишається звичаєве правило А що люди скажуть. А мати додавала  Пошкоджена добра слава може бути залатана, але люди завжди будуть дивитися на латку.
Роби так, щоб батьку-матері не було соромно від людей  говориться у прислів’ї.
Жаль, що тепер часто буває навпаки А що мені люди.
                                   З кн. „Шкільний календар…”

Картка ...
Ø  Прочитайте текст. Сформулюйте питання, на яке дається відповідь у висловлюванні.
Ø  Зробіть висновок про синтаксичну організацію тексту. Якого виду речення переважають?
Ø  Виконайте синтаксичний розбір виділеного речення; зазначте, до якої частини мови належить кожне слово.
Ø  Розберіть за будовою підкреслені слова.
Ø  Запишіть фонетичною транскрипцією слова щодня, святкуй, народження.
Ø  До слова люб’язним доберіть синоніми.
Ø  Усно провідміняйте словосполучення десять хвилин.
Ø  Поміркуйте, чому автор уживає тире в першому реченні.
Ø  Складіть роздум-ствердження „Незбагненно важка робота – гострити душу”. Уживайте односкладні речення. В означено-особових підкресліть присудки.
 Твоя душа – мов гостра сокира. Не дозволяй, щоб вона затупилася. Щодня гостри її потроху. Затримайся на десять хвилин, аби послухати музику. Коли можеш, влаштовуй собі прогулянки. Щодня обнімай тих, кого любиш, і скажи кожному з них: „Ти мені дорогий”. Святкуй річниці, дні народження, іменини і все, що собі пригадаєш. Будь люб’язним з усіма, а також зі своїми найближчими і з домашніми. Усміхайся. Молися. Допомагай тим, хто цього потребує. Зроби для себе щось приємне. Підніми голову й прагни до неба.
Б. Ферреро

Картка ...
Ø Прочитайте текст. Визначте тему та основну думку. Чи погоджуєтеся ви з порадами автора?
Ø Визначте засоби зв’язку між реченнями другого й третього абзацу (лексичні, морфологічні, синтаксичні). Чи виправдане часте вживання одного й того самого слова?
Ø З кожного речення випишіть по одному словосполученню, згрупуйте їх за типами зв’язку між головним і залежним словом (слідкуйте, щоб були представлені усі три види). Охарактеризуйте словосполучення за будовою, способом вираження головного слова, синтаксичними відношеннями між словами (атрибутивні, об’єктні, обставинні).
Ø Доведіть, що виділені курсивом конструкції не є словосполученнями.
Ø Знайдіть у тексті фразеологізм, поясніть його значення. Поміркуйте, чи можна такі конструкції вважати словосполученнями. Що про це кажуть науковці?
Ø Складіть діалог про тактовне спілкування учителя й учня. Ситуацію придумайте самі. 
   Вибач! Чи часто ти вимовляєш це слово, визнаючи свої помилки? Чи вмієш зізнатися в цьому й розкаятися, попросити вибачення за біль, якого завдав іншій людині своєю нетактовністю, грубістю, брехнею чи несправедливою думкою.
Це дуже важко. Але це, мабуть, основний показник дорослості й зрілості людини.
Немає такої людини, яка ніколи в житті не вчинила б так, щоб довелося розкаюватися й просити вибачення. Рецептів на всі випадки життя не існує, але є одне правило: спробуй поставити себе на місце людини, якій ти завдав незручності, неприємності або яку образив, і йди за своєю інтуїцією, щоб виправити становище. Основне, щоб вона відчула, що ти щиро хочеш повернути собі її прихильність, і тоді в тебе все вийде.
Прохати вибачення іноді простіше з квіткою або шоколадкою в руці. Якщо ти не маєш мужності зізнатися у своїй неправоті особисто, напиши листа або скористайся „примирливою” жартівливою листівкою. Так чи інакше, тобі обов’язково треба подолати себе, як-то кажуть, зняти камінь із душі.
     А. Єланська



Кулик не велик, а все-таки птиця!

Кулик не велик, а все-таки птиця!
Фундація Українського Вільного Університету визначила переможців Літературно-наукового конкурсу Фонду Воляників-Швабінських за 2017 рік і 24 листопада 2018 року в приміщенні Національної спілки письменників України  вручила винагороду переможцям. 
 Першою премією відзначено Віктора Брехуненка за популярну наукову працю “Війна за свідомість”. Спираючись на наукові арґументи, автор спростовує ключові російські міфи про Україну та українську історію.
    
       Другі премії призначено таким авторам:
– Оксані Дзері за дослідницьку працю “Біблійна інтертекстуальність і переклад”, яка здійснює  науковий аналіз біблійних перекладів і концепцій Святого Письма, які лягли в основу писань і перекладів різних письменників;
– Марії Візінській за шкільний посібник “Робота з текстом на уроках української мови як засіб активізації когнітивно-дослідницької діяльності учнів”. Автор подає цінний дидактичний матеріал, який сприяє формуванню національно свідомої, духовно багатої мовної особистості школярів; (Дякую!!!)
– Олегові Чорногузу за збірку есеїв та поезій “Вогнеслов”. У своїх гострих есеях автор дає нищівну відповідь на московські наклепи проти українців в інформаційному просторі...  Докладніше тут...
         Зміст посібників “Робота з текстом..., приклади завдань тут: