Є в нашій мові такі необхідні слова,
"як зброя на фронті
і як сонячні дні
в жнива".
У Надвірнянському
ліцеї №1
імені В'ячеслава Максимовича Чорновола
Міжнародний день рідної мови
розпочався з декламування поезії.
Ніна Горик. Мовним покручам
Рідне словечко тендітне, неначе пелюстка.Стопчеш його — і схолоне душа твоя, пустка.
Слово беззахисне, нібито тихе й слабе...
Вразиш його, а навіки скалічиш себе.
Мова — криниця, з якої щоденно ти п’єш.
Нащо ж у неї ти гаддям словесним плюєш?!
Гасне, тьмяніє замулена мовна криниця.
Слово-словечко не має снаги борониться.
Нащо ж у неї ти гаддям словесним плюєш?!
Гасне, тьмяніє замулена мовна криниця.
Слово-словечко не має снаги борониться.
— Любиш-не любиш? — нашіптує час-ворожбит.
— Зрадиш? не зрадиш? — свій край, свою мову, свій рід?!
Дід же і прадід в словах благородство беріг.
В роті онука кишить: що не слово — то гріх!
— Зрадиш? не зрадиш? — свій край, свою мову, свій рід?!
Дід же і прадід в словах благородство беріг.
В роті онука кишить: що не слово — то гріх!
Рідне словечко тендітне, неначе пелюстка.
Стопчеш його — і схолоне душа твоя, пустка.
Слово беззахисне, нібито тихе й слабе...
Стопчеш його — і схолоне душа твоя, пустка.
Слово беззахисне, нібито тихе й слабе...
Вразиш його, а навіки скалічиш себе.
Виконуємо завдання
інтелектуальної гри
Немає коментарів:
Дописати коментар