АФОРИЗМИНКИ від РОМАНА РУДОГО, «МИСЛИТЕЛЯ З НАРОДУ» З ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА 

ПИСЬМЕННИКИ

•  У початківців твори сируваті, у маститих – уже не вгризеш.
•  Мемуари – не те, що надруковано, а те, що оприлюднено.
•  На вершині слави, де холодно і самотньо, зігріває тільки те, що винесли із собою у наплечнику.
•  Писати треба тихо, щоб почули.
•  З пером у руці треба витримувати рівновагу.
•  Письменник, який розважає, є настільним другом.
•  Творче натхнення має свою температуру виходу.
•  Щоб вирізнітись, треба обійти посередність і скочити на приступку досконалості.
•  Змістове навантаження твору потребувало перезавантаження .
•  Виношуй, але не заношуй.
•  Щоб розвивався плід фантахії, потрібно зерно уяви.
•  Нагородою за його мистецьку працю був творчий екстаз від порипування крісла.
•  Виношені в голові письменника образи сходять з гончарного круга в полум’я пера.
•  Біля ніжок мольберта завжди знайдеться собака-критик.
•  Якщо ви пишете для себе – у вас є душа, якщо для інших – у вас немає грошей.
•  Писати стисло – це вміння витиснути словесну воду.

       

            Інна Кондратець в ОЗОНівській спільноті ФБ пропонує АФОРИЗМИНКИ від ІВАНА РУДОГО, МИСЛИТЕЛЯ З НАРОДУ З ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА. Насолодімося ними і ми.

СЛОВО

• Аби мовлене слово мало вагу, треба спершу зважити думку.
•  Слово потрібно припасувати до думки й укласти, як дитину.
•  Стислість можна звести до півслова.
•  У крилатому виразі слова оперені.
•  Кожне слово, мов шахова фігура, живе за своїм духом закону.
•  Слово – материна пазуха для новонародженої думки.
•  Енергія думки визначає силу слова.
• Є слова, що приходять самі, як світанок, - це слова істини.
•  Запас слів вирисовує ватерлінію інтелекту.
•  Думку вкладають у мовчання, щоб узяти слово.
•  Набита думка вистрілює влучним словом.
•  Людина живе у світі слів, що формує гаму її думок.
•  Прямим значенням слова кожен обгортає свій власний зміст.
•  Папір є словоловкою думки.
•  Розумне слово встигає за думкою, нерозумне – обганяє сапера.
•  З колосся думок їмо хліб слова.

        Великі про вчителів та навчання

1. Їм вручено чудова посаду, вище за яку нічого не може бути під цим сонцем. Вічним законом нехай буде: вчити і вчитися всьому через приклади, повчання і застосування на ділі.  Ян Амос Коменський (1592—1670, чеський педагог)

2. Більшість вчителів витрачають час на питання, покликані встановити, чого учень не знає, а справжнє мистецтво постановки питання полягає в тому, щоб з’ясувати, що учень знає або здатний пізнати. Альберт Ейнштейн (1879—1955, німецький фізик)

3. Без прикладів неможливо ні правильно вчити, ні успішно вчитися. Луцій Юній Модерат Колумелла (4—близько 70, давньоримський письменник і агроном)

4. Безцільно з боку вихователя говорити про приборкання пристрастей, якщо він дає волю якійсь власній пристрасті, і марними будуть його старання викорінити в свого вихованця порок або непристойну рису, що він допускає в собі самому. Джон Локк (1632—1704, англійський філософ)

5. Від лікарів і вчителів зазвичай вимагають дива, але якщо диво здійснюється — ніхто не дивується. Марія фон Ебнер-Ешенбах (1830—1916, австрійська письменниця) Докладніше

У 2018 році Міжнародна програма з  оцінювання освітніх досягнень учнів (PISA) уперше протестує не тільки предметні знання учнів у читацькій, математичній і природничо-науковій галузях, а й дослідить їхню глобальну компетентність. Пояснюємо, що це та як цьому навчити дітей.

Проект PISA поводиться кожні три роки, починаючи з 2000 року. У тестуванні беруть участь 15-річні учні, які навчаються не нижче, ніж у сьомому класі. Мета дослідження — визначити, наскільки учень зможе використовувати шкільні знання й уміння в умовах можливих життєвих труднощів і викликів. Раніше перевірка стосувалася трьох здатностей: до читання, математики і природничих наук. У 2018 році до них також долучать здатність до глобальної компетентності. Докладніше

11 навичок, які потрібно опанувати до 2020 року
У процесі дослідження науковці змоделювали комплекс 11-ти навичок, які відповідають на ключові виклики, що постають у світлі названих шести зсувів реальності, вплив яких ми відчуваємо на собі вже сьогодні (збільшення тривалості життя, розквіт розумних технологій, зростання обчислюваності реальності, надструктуризація організацій, нституцій та бізнесів, новітні технології ЗМІ та соціальних мереж, глобальна взаємопов’язаність). . Велика Ідея створила і презентує країні Майстерню — мережу динамічного обміну компетенціями, уміннями й навичками. Саме цієї миті 10 проектних команд уже працюють із найпотужнішими менторами країни, прокачуючи індивідуальні компетенції і тестуючи Майстерню Великої Ідеї, на якій незабаром кожен зможе ментально, морально і практично підготуватися до майбутнього. А поки пропонуємо розібратися, які ж саме навички нам потрібні для того, щоб бути готовими до реалій нового світу. Докладніше

Що таке інноваційний урок?

«Що таке інноваційний урок? Педагогічні, методичні, психологічні умови його проведення», – під таким гаслом пройшов семінар учителів української мови і літератури Надвірнянського куща на базі Переріслянської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Проаналізувавши відвідані уроки літератури («Добро і зло в казці «Хуха-Моховинка» В.Короліва-Старого. Світлий життєствердний погляд на світ. Аналіз зовнішності (портрета) казкових істот», 5 клас, учитель Ольга Балацко та «М.Хвильовий. «Я (Романтика)» — новела про добро і зло в житті та в душі. Проблема внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом і обов’язком», 11 клас, учитель Любов Фесенко), учасники семінару дійшли висновку, що саме інноваційний урок створює умови для самореалізації учнів, адже вони не отримують готових знань, а здобувають їх у процесі пошуку, розв’язання теоретичних та практичних проблем,  комунікації з іншими учасниками процесу, таким чином розвиваючи уміння, навички, компетенції.

На відміну від традиційного уроку, який формує знання, але не обумовлює загальний розвиток учнів, інноваційний забезпечує ділову атмосферу, серйозне ставлення школярів до роботи, як це було в 11 класі. П’ятикласники ж перебували у феєрії свята й гри, але це зовсім не означало, що вони розважалися, навпаки, у процесі діалогу діти шукали виходу з різних проблемних ситуацій. Інтерактивні форми роботи, комп’ютерна й відеотехніка допомагали школярам на шляху до досягнення мети.

Отже, традиційний урок – це в кращому разі 50% інформації, 50 % розвитку. Натомість інноваційний урок – це 10-15 % інформації і 85-90 % розвитку. Про порівняльний аналіз традиційного та інноваційного уроку, форми організації процесу навчання читаймо докладніше тут і тут