11 навичок, які потрібно опанувати до 2020 року
У процесі дослідження науковці змоделювали комплекс 11-ти навичок, які відповідають на ключові виклики, що постають у світлі названих шести зсувів реальності, вплив яких ми відчуваємо на собі вже сьогодні (збільшення тривалості життя, розквіт розумних технологій, зростання обчислюваності реальності, надструктуризація організацій, нституцій та бізнесів, новітні технології ЗМІ та соціальних мереж, глобальна взаємопов’язаність). . Велика Ідея створила і презентує країні Майстерню — мережу динамічного обміну компетенціями, уміннями й навичками. Саме цієї миті 10 проектних команд уже працюють із найпотужнішими менторами країни, прокачуючи індивідуальні компетенції і тестуючи Майстерню Великої Ідеї, на якій незабаром кожен зможе ментально, морально і практично підготуватися до майбутнього. А поки пропонуємо розібратися, які ж саме навички нам потрібні для того, щоб бути готовими до реалій нового світу. Докладніше

Що таке інноваційний урок?

«Що таке інноваційний урок? Педагогічні, методичні, психологічні умови його проведення», – під таким гаслом пройшов семінар учителів української мови і літератури Надвірнянського куща на базі Переріслянської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Проаналізувавши відвідані уроки літератури («Добро і зло в казці «Хуха-Моховинка» В.Короліва-Старого. Світлий життєствердний погляд на світ. Аналіз зовнішності (портрета) казкових істот», 5 клас, учитель Ольга Балацко та «М.Хвильовий. «Я (Романтика)» — новела про добро і зло в житті та в душі. Проблема внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом і обов’язком», 11 клас, учитель Любов Фесенко), учасники семінару дійшли висновку, що саме інноваційний урок створює умови для самореалізації учнів, адже вони не отримують готових знань, а здобувають їх у процесі пошуку, розв’язання теоретичних та практичних проблем,  комунікації з іншими учасниками процесу, таким чином розвиваючи уміння, навички, компетенції.

На відміну від традиційного уроку, який формує знання, але не обумовлює загальний розвиток учнів, інноваційний забезпечує ділову атмосферу, серйозне ставлення школярів до роботи, як це було в 11 класі. П’ятикласники ж перебували у феєрії свята й гри, але це зовсім не означало, що вони розважалися, навпаки, у процесі діалогу діти шукали виходу з різних проблемних ситуацій. Інтерактивні форми роботи, комп’ютерна й відеотехніка допомагали школярам на шляху до досягнення мети.

Отже, традиційний урок – це в кращому разі 50% інформації, 50 % розвитку. Натомість інноваційний урок – це 10-15 % інформації і 85-90 % розвитку. Про порівняльний аналіз традиційного та інноваційного уроку, форми організації процесу навчання читаймо докладніше тут і тут

На гостинах у Ланчині

01 грудня 2017 року  в  Ланчинській ЗОШ І-ІІ ст. проходило  засідання школи вдосконалення педмайстерності вчителів української мови та літератури Делятинського куща за темою «Інноваційні технології на уроках словесності як засіб мотивації учнів до навчання та формування компетентностей».

Гостей вітали учні 6-7 класів. Незабутні враження залишились у присутніх від зустрічі з Мирославою Мельник, членом літературної спілки «Бистрінь», автором двох поетичних збірок.

Учасники семінару відвідали урок української літератури в 7 класі (Образ чутливого до краси Михайлика в повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять»), на якому вчитель Білоус І. В.   на практиці продемонстрував використання інноваційних технологій на різних етапах аналізу літературного персонажа.

Халапенко І. В. поділилася досвідом з використання проектних технологій під час підготовки учнів до уроків літератури. А Голіней Г.Я.  в образній інтригуючій формі розповіла про буктрейлер як спосіб зацікавити учнів  читанням художньої літератури, практично продемонструвавши своєрідний відеокліп на твір Світлани Талан «Коли ти поруч», який спонукає читача подивитись іншими очима на хворих на СНІД і стати уважнішими й добрішими до тих, хто сьогодні поруч з нами.  

Методист РІМЦ Візінська М.С. акцентувала на важливості інноваційної спрямованості роботи вчителів, а також на створенні на уроках умов для критичного мислення учнів (уміння складати запитання, ставити їх, заохочувати до вдумливих відповідей; техніка сократівського діалогу, групового інтерв’ю, дискусії; вирішення проблемних питань за прийомом «Fishbone», використання ментальних карт тощо).  

Про те, як розвивати в учнів 

критичне мислення, читаймо докладніше тут.

Здобуваємо досвід

08 грудня 2017 року молоді вчителі української мови і літератури зібралися  на чергову методичну зустріч у Пнівській ЗОШ І-ІІІ ступенів. Усім було справді цікаво, адже Сіщук М.В., керівник Школи становлення педмайстерності, учитель Пнівської ЗОШ  І-ІІІ ступенів, Візінська М.С., методист районного інформаційно-методичного центру, їхня помічниця Коцько Г.Д., учитель Пнівської ЗОШ  І-ІІІ ступенів, організували роботу засідання у формі квесту, оскільки модель сучасного вчителя передбачає готовність до застосування нових освітянських ідей, здатність завжди навчатися, бути в постійному творчому пошуку.

Крім вивчення особливостей та основних засад квесту, учасники змоделювали урок-квест з літератури в 5 класі («Узагальнення вивченого про народну й літературну казку») та практично пройшли всі його етапи, спробувавши себе і в ролі учнів, і в ролі наставників. Вийшов такий собі квест у квесті.

Молоді педагоги впевнилися, що квест розвиває активне пізнання на уроках і поза ними, сприяє розвитку мислення, допомагає долати проблеми, а ще вирішити, розплутати, придумати, уміти застосовувати свої знання в нестандартних ситуаціях. Тому з особливим завзяттям пропонували ідеї для веб-квестів, які передбачають використання інформаційного простору Інтернету для розширення сфери  творчої діяльності.

Не зайвою була психологічна рефлексія «Моя Галактика», яку з учасниками семінару провела Юдіна Т. Л., психолог Пнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів. До нових зустрічей! 
Про використання квесту як засобу активізації пізнавальної діяльності учнів читайте докладніше тут.

Методика EDU-SCRUM в освіті

Методика SCRUM прийшла до нас з регбі, а в 90-х роках минулого сторіччя почала застосовуватись у бізнесі для виконання проектів. Адже проекти, над якими працюють невеликі міжфункціональні команди, зазвичай систематично продукують кращі результати. Найбільше цю систему застосовували команди для вироблення програмного забезпечення. Але тепер систему починають використовувати в навчальних закладах, щоб покращити якість освіти й зробити процес засвоєння матеріалу більш ефективним. Докладніше читаймо тут.

Цікавий погляд (за сторінками фейсбука). А як думаєте Ви?

Про проведення XVII Всеукраїнського
конкурсу учнівської творчості

   На виконання Указу Президента України від 22 березня 2002 року № 284 «Пpo Всеукраїнський конкурс учнівської творчості», відповідно до Положення про Всеукраїнський конкурс учнівської творчості, затвердженого спільним наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури і мистецтв України, Державного комітету України у справах сім'ї та молоді від 29 серпня 2003 р. № 585/529/875, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 09 вересня 2003 р. за № 779/8100, XVII Всеукраїнський конкурс учнівської творчості, що проходить під гаслом «Об’єднаймося ж, брати мої!», (далі - конкурс) проводиться з 01 листопада 2017 року до 25 лютого 2018 року.

    До розгляду в конкурсі приймаються роботи на тему: «Ніхто нам не збудує держави, коли ми її самі не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути» (В’ячеслав Липинський) у номінаціях «Література» та «Історія України і державотворення», які раніше не подавалися до участі в інших наукових і творчих конкурсах регіонального та державного рівнів. Докладніше тут.