понеділок, 9 березня 2020 р.

Для вчителя української



І для одинадцятикласника 
     (ЗНО на носі). 
      У Шевченківські дні.


        Картка 1
Ø Прочитайте висловлювання та виконайте завдання 1-5.
       1.Для Шевченка в його поезії було ніби дві України: Україна, як не/минуща основа й Україна, як історичний момент. 2.Україна-мати і Україна блудна. 3.Україна не/порочна й Україна „розбещена”. 4.Україна не/вмирущих лицарів і Україна „рабів, підніжків”. 5.Цю другу, історично спотворену й історично минущу він бичував і проклинав заради першої – України материнської, України не/минущої, ніким не/подоланої. 6.Синів заради матері.
              І. Дзюба
1. Дві пунктуаційні помилки допущено в реченні
А першому
Б другому
В третьому
Г пʼятому
2.Тире пропущено в реченні
А другому
Б третьому
В пʼятому
Г шостому
3.Окремо в цьому тексті пишеться сполука слів
А  не/минуща
Б  не/порочна
В  не/вмирущих
Г не/подоланої
4.Синонім до слова батожити  міститься в реченні
        А другому
        Б третьому
        В четвертому
        Г пʼятому
5. Милозвучність (чергування і/й/та) порушено в реченні
А першому
Б другому 
В третьому
Г четвертому


                                                                Картка 2
Ø Прочитайте висловлювання та виконайте завдання 1-4.
     1.Ми часто й справедливо говоримо про Шевченка,  як про полумʼяного пророка. 2.Так, він був пророком у Біблійному значенні слова – тобто поборником добра й справедливості, голосом істини й совісті, гуманістичним обличителем світового зла, як і зла соціального та національного. 3.Але він був безмежно багатший і людяніший за пророків, бо пророцьке послання духу й нещадна вимогливість до свого племені й роду людського, затятість на високій меті доповнювалася і просвітлювалася в нього глибшим розумінням людини. 4.Він був і ніжним ліриком, і поетом кохання, і чи не найбільшим у світі співцем жінки й матері, дитячої невинності й дівочої краси…
І. Дзюба
1. Допущено помилку в написанні слова
А полумʼяного
Б Біблійному
В обличителем
Г нещадна
2. Один розділовий знак вжито замість іншого в реченні
А першому
Б другому
В третьому
Г четвертому
3. Неправильно вжито кому в реченні
А першому
Б другому
В третьому
Г четвертому
4. Синонім до слова  сумління міститься в реченні
А першому
Б другому
В третьому
Г четвертому


Картка 3
Ø Прочитайте висловлювання та виконайте завдання 1-6.
  1.Постать велетня Тараса Шевченка зростає в нашій свідомості і в очах культурного світу з року в рік. 2.Новознайдені матеріали, нові праці про життя і творчість поета, невтомна боротьба за Шевченка в Україні й на чужині, все це поволі звільняє образ нашого пророка від фальшування, спотворення, які уперто провадить ворог від появи першого „Кобзаря” й донині. 3.Та ніякі заходи невсилі применшити його значення для нас, як найбільшого поета з усіх великих поетів світу. 4.В історії світової літератури він поставив собі памʼятник, сильніший від бронзи.
        Дмитро Чуб
1. Допущено помилку в написанні слова
А з року в рік
Б боротьба
В донині
Г невсилі
2. Тире замість коми треба поставити  в реченні
А першому
Б другому
В третьому
Г четвертому
3.Помилково поставлено кому при поширеній прикладці в реченні
А першому
Б другому
В третьому
Г четвертому
4.Синонім до слова непохитно міститься в реченні
        А першому
        Б другому
        В третьому
        Г четвертому
5. Відокремленим означенням ускладнено речення
         А першому
          Б другому
          В третьому
          Г четвертому
6. У називному відмінку вжито всі іменники, окрім
А постать (1 речення)
Б праці (2 речення)
В заходи (3 речення)
             Г памʼятник  (4 речення)                              

Відповіді:
 1 – А, 2 – Г, 3 – Г, 4 – Г, 5 – Б (картка 1)
 1 –Б , 2 – Б, 3 – А, 4 – Б (картка 2)
1 – Г, 2 – Б, 3 – В, 4 – Б, – Г, 6 – Г  (картка 3)




четвер, 5 березня 2020 р.

Цікаво... Від Олесі Мамчич

Як навчити дітей писати креативно і не з-під палиці, – розповіла для проєкту “Дружня школа” письменниця і вчителька альтернативної школи “БеркоШко” Олеся Мамчич.

1. Листи від привида. 

Зробіть скриньку і напишіть лист учням від імені привида. Краї листа можна обпалити, щоб він був схожим на стародавній рукопис. Непомітно вкиньте до скриньки. Нехай учні прочитають лист (можете зробити кожному копії) і вкинуть свої відповіді до скриньки. Приклад листа від учителя-привида: “Привіт, третьокласники! Я – привид. Знаю, що у вас нарешті випав сніг. У нас, привидів, немає до нього чутливості, зате ми дуже любимо їсти табуретки! А що любите їсти ви?”. Виходячи з відповідей, учитель може тримати сюжетну лінію. За словами Олесі, така гра мотивує дітей писати. У неї переписка з класом тривала рік.

2. Придумати закінчення. 

Дайте учням уривок тексту з улюбленої книги. Нехай придумають до нього закінчення.

3. Дописати середину. 

Зверху на аркуші А4 розмістіть уривок з однієї книжки. Знизу – з іншої. Важливо, щоб це були книжки зі схожими сюжетами і подобалися дітям. Нехай допишуть середину так, щоб вийшла цілісна історія.

4. Пропущені слова. Докладніше тут...

вівторок, 25 лютого 2020 р.


„Була у нього незвичайна доля.
 Та доля Україною була...”
Театральне дійство 

На сцену виходять дівчина й хлопець, одягнені в українське національне вбрання, стають перед хором. У руках – розгорнуті „Кобзарі”. 

Дівчина-українка.     Я сьогодні Шевченка читаю,
Скільки мудрості в його рядках!
Мов на ангельських крилах літаю,
Як тримаю „Кобзар” у руках…
Мені вчителька подарувала
В день народження книгу святу,
Щоб її я щоденно читала,
(Душу має й сама золоту…).
І тепер я з любов`ю читаю,
Вчу напамʼять премудрі вірші.
Наче кадри,  Шевченка гортаю,
Й озиваються струни в душі…
Що за велет! Титан був та й годі!
Він життя нам пророчив нове.
І ходили чутки у народі,
Що не вмер він, а й досі живе…

Хлопець-українець.  І він бачить усі наші справи,
Хто є друзі, а хто – вороги.
Бачить біди і злети держави,
Й додає нам і сили, й снаги…
Щоб жили ми і вчились, як треба,
Й памʼятали свій корінь завжди,
Щоб любили і землю, і небо,
Й не було щоб чужої біди.
Щоб ми разом ходили на свято,
Вкупі завжди з братами були,
Мали друзів завжди і багато,
Щоб боротись уміли й могли.
І я вірю: подякують люди,
І згадають, я вірю, про нас.
І тоді нам не соромно буде
За життя, що пророчив Тарас.

вівторок, 18 лютого 2020 р.

Рідне слово

Коли зустрінеш десь,
Дитинко люба,
Заблукане рідне слово,
До хатки своєї
(Хоч би й маленької)
Його запроси,
Звичаєм прадідів
Хлібом і сіллю
Угости
На порозі.
І по змозі
Посади його
За стіл,
Як бабусю свою,
Що з далекої дороги
Йшла до тебе
Й втомила мозолисті
Ноги.
Як бабусю,
Що, мов добра чародійка,
Вечорами
Предивний світ
Вичакловує тобі
Казками.
І побачиш,
Голубко маленька моя,
Яка добрість, любов і краса
Зачаровані
 В ріднім слові –
Українській
Мові.
Міля Лучак



                                     
     Ярмарковий словограй (свято у формі  гри до Дня рідної мови для 5-7 класів)
        
                                            Ø           Звучить лірична мелодія.
Вступне слово вчителя (міф „Як ростуть словаˮ Л. Мовчун).
 Про це вже мало хто пам’ятає, бо минуло відтоді не сто, не двісті, а тисячі років. На щедрих землях серед гір жило плем’я німів. Німи вирощували виноград, персики, апельсини, всіляку городину, були працьовиті, а тому й жили в достатку. Та коли б ми з вами якимось дивом потрапили в ті краї, то не почули б жодного слова. Тільки шум водоспаду і щебетання пташок лунали там. Німи не вміли говорити – тільки губами ворушили і читали слова по  устах. Може, то було й  непогано, бо ж не спалахували ні сварки, ні лайки, а тому приятелювали між собою і старий, і малий.
             І тільки  бабуся Мова жила самотиною за високим муром. Щодня вона поралася у квітнику. Мову вважали чарівницею, адже вона розумілася на травах: яка від кашлю, яка від зубного болю, а яка від лихоманки. Якось до бабусі прийшов юнак. З його тремтячих уст дізналася Мова про горе. Сусідська дівчина, сліпа від народження, почувалася дуже самотньою і марніла, гасла з дня на день. Німи нічим не могли їй зарадити, бо сліпа дівчина не бачила слів утіхи… 

             – Не можу я повернути дівчині зір, – похитала головою бабуся Мова. – Та є у мене таємниця.  Докладніше тут...